ДЗИҐАРІ — ЕТИМОЛОГІЯ

дзиґа́р «годинник»

через посередництво польської мови запозичено з німецької;
нім. Seiger «висок (прилад); годинник (спочатку пісковий або водяний)» походить від свн. seigære «ваги, терези», утвореного від seigen «знижувати; важити» (за характерною деталлю механізму баштового годинника – пересувною гирею), що є формою фактитиву до sigen «спускатися, знижуватися», нвн. seihen, [seigen] «цідити», спорідненого з дангл. sīgan «спадати, капати», дісл. sīga «тс.», а також з дінд. sḗcatē, siñcáti «ллє, наливає», seka «злива», псл. sьсаti, укр. си́кати, се́ча;
р. ст. зегар «годинник», бр. зэга́р «великий годинник (на стіні, вежі)», п. [dzygar], zegar «годинник», [zygór], заст. zygar;
Фонетичні та словотвірні варіанти

дзегаръ (XVII ст.)
дзиґа́ροκ
дзиґа́рик
дзиґарі́
дзиґа́рки «тс.»
дзиґа́рний
дзигаръ (1706)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
зэга́р «великий годинник (на стіні, вежі)» білоруська
sīgan «спадати, капати» давньоанглійська
sḗcatē давньоіндійська
sīga «тс.» давньоісландська
Seiger «висок (прилад); годинник (спочатку пісковий або водяний)» німецька
seihen нововерхньонімецька
dzygar «годинник» польська
zegar «годинник» польська
sьсаti праслов’янська
зегар «годинник» російська
seigære «ваги, терези» середньоверхньнімецька
си́кати українська
zygór українська
seigen «знижувати; важити» (за характерною деталлю механізму баштового годинника -- пересувною гирею) ?
sigen «спускатися, знижуватися» ?
seigen «цідити» ?
siñcáti «ллє, наливає» ?
seka «злива» ?
се́ча ?
зегар «годинник» ?
zygar ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України