ДЗИЗІ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
дзиґ (вигук, що наслідує посвист батога, дзиґи і под.)
звуконаслідувальне утворення, паралельне до джиґ (пор.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
дзиґну́ти
«продзижчати»
дзи́гнути
«пронестись, пролетіти з дзижчанням»
дзигору́ха
«базікало»
дзиготі́ти
«скрекотати, дзижчати»
дзикоті́ти
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
джиґ (пор.). | ? |
дзи́ґа
загальноприйнятої етимології не має;
може розглядатись як звуконаслідувальне утворення, пов’язане з вигуками дзз (передає дзижчання), дзиґ (наслідує посвист батога, дзиґи), дієсловами [дзиготі́ти] «дзижчати», [дзиґну́ти] «продзижчати»;
менш умотивоване припущення (Brückner 69; ZfSlPh 9, 333; Zaręba JP 1951/3, 116–117; Sulan Slavica IV 134–137) про запозичення з угорської мови (уг. cziga «дзиґа, спіраль; слимак», звідки й ч. заст. čiha «дзиґа», схв. чи́га, чи́гра «тс.», слц. čiga «блок, ролик», етимологічно неясне. – Machek ESJČ 102; Skok II 322; Bárczi 40; MNTESz l 521) або зведення слов’янських і угорських форм до гр. ζειγαρα «цикада» і (гіпотетично) «дзиґа» (Steffen JP 1966/1, 51–58);
р. [дзы́га, зы́га], бр. дзы́га, п. суga «дзиґа», слц. ciha «веретено»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
дзи́галка
«дзиґа»
дзи́ґати
«вертітися»
(ся)]
дзо́ґа
зи́ґа
кзиґа
«тс.»
придзиґльо́ванка
«вертлява жінка»
придзиґльо́ванка
«вертлявий»
придзиґля́нка
«безсоромна жінка»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
дзы́га | білоруська |
ζειγαρα «цикада» | грецька |
суga «дзиґа» | польська |
дзы́га | російська |
ciha «веретено» | словацька |
зы́га | українська |
дзз (передає дзижчання) | ? |
дзиґ (наслідує посвист батога, дзиґи) | ? |
дзиготі́ти «дзижчати» | ? |
дзиґну́ти «продзижчати» | ? |
дзиз «ґедзь, овід»
пор. подібні за звучанням назви ґедзя р. [дзык], укр. [бзик] тощо;
очевидно, зворотне утворення від дієслова дзи́зкати (дзижча́ти);
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
бзик | українська |
подібні | ? |
дзык | ? |
дзи́зкати (дзижча́ти) | ? |
видзиґа́нка «зухвала, безсоромна жінка»
очевидно, пов’язане з дзи́ґа (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
придзиґльо́ваний
«вертлявий; розпутний Бі»
придзиґльо́ванка
«тс. Бі; вертлява жінка»
придзигля́нка
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
дзи́ґа | ? |
ґере́ґа «дзиґа, дерев’яне колесо в хлоп’ячій грі; вид гри в кості; шашки»
кінцеве -а, можливо, зумовлене запозиченням слова в присвійній формі kerék-e «його колесо» з пристосуванням до семантично близького дзи́га;
уг. kerék «колесо» пов’язане з прикметником kerek «круглий»;
запозичення з угорської мови;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
kerék «колесо» | угорська |
-а | ? |
дзи́га | ? |
kerek «круглий» | ? |
дж (вигук, що відтворює звук від швидкого переміщення предмета в повітрі)
звуконаслідувальний вигук, аналогічний до бжж, джиґ, дзиґ і под;
звуконаслідувальний вигук, аналогічний до бжж, джиґ, дзиґ і под;
р. жи (вигук, що відтворює звук від швидкого переміщення предмета), [джви́кнуть] «хльоснути; швидко щось зробити», бр. джвыг (вигук, що відтворює звук від швидкого переміщення предмета), [джвы́гнуць] «швидко вдарити, побігти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
джа
«тс.; (дит.) удар різкою»
джа́кнути
«накинутися на їжу, дуже швидко з’їсти»
джи́кнути
«видати звук дж»
(про кулю)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
джвыг (вигук, що відтворює звук від швидкого переміщення предмета) | білоруська |
жи (вигук, що відтворює звук від швидкого переміщення предмета) | російська |
джви́кнуть «хльоснути; швидко щось зробити» | українська |
джвы́гнуць «швидко вдарити, побігти» | українська |
бжж | ? |
джиґ | ? |
дзиґ | ? |
дзи́ґлик «стілець, табурет, триніжок»
на українському ґрунті відбулося вторинне зближення слова за звуковою подібністю з дзи́ґа;
лат. sedīle «сідалище (стілець, лавка, крісло)» походить від sedēre «сидіти», спорідненого з псл. sěděti, укр. сиді́ти;
запозичено через посередництво західнослов’янських мов і, далі, середньоверхньонімецької (свн. sidel (е) «стілець; скриня, на якій можна сидіти») з латинської;
бр. [зэ́длік] «стілець», [зэдэль] «лавка», п. [zygiell «стілець» (?), [zydel, zydla, żydla, zedel] «тс.; лавка зі спинкою», ч. [žygla] «стілець», židle, [židl’a, žingla] «тс.», слц. žigla «рундук, скриня для борошна та інших харчів», вл. židla «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
дзиґля́тко
«стільчик»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
зэ́длік «стілець» | білоруська |
židla «тс.» | верхньолужицька |
sedīle «сідалище (стілець, лавка, крісло)» | латинська |
zygiell «стілець» (?) | польська |
sěděti | праслов’янська |
žigla «рундук, скриня для борошна та інших харчів» | словацька |
сиді́ти | українська |
зэдэль «лавка» | українська |
zydel «тс.; лавка зі спинкою» | українська |
zydla «тс.; лавка зі спинкою» | українська |
żydla «тс.; лавка зі спинкою» | українська |
zedel «тс.; лавка зі спинкою» | українська |
židl'a «тс.» | українська |
žingla «тс.» | українська |
žygla «стілець» | чеська |
židle «стілець» | чеська |
дзи́ґа | ? |
sedēre «сидіти» | ? |
шми́ґа «пастка для болотяних птахів»
ґ, можливо, під впливом шми́ґа́ти або назв дзи́ґа, ши́ґа і под;
очевидно, споріднене зі сми́кати;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сми́ґа
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
шми́ґа́ти | українська |
дзи́ґа | українська |
ши́ґа | українська |
сми́кати | українська |
ци́ган «дзиґа»
виникло внаслідок семантичного зближення фонетично подібних слів ци́ган і дзи́ґа, можливо, під впливом вислову кру́тить, як ци́ган (со́нцем);
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ци́ган | ? |
дзи́ґа | ? |
кру́тить | ? |
як ци́ган (со́нцем) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України