ДЗИЗІ — ЕТИМОЛОГІЯ

звуконаслідувальне утворення, паралельне до джиґ (пор.);

загальноприйнятої етимології не має;

може розглядатись як звуконаслідувальне утворення, пов’язане з вигуками дзз (передає дзижчання), дзиґ (наслідує посвист батога, дзиґи), дієсловами [дзиготі́ти] «дзижчати», [дзиґну́ти] «продзижчати»;

менш умотивоване припущення (Brückner 69; ZfSlPh 9, 333; Zaręba JP 1951/3, 116–117; Sulan Slavica IV 134–137) про запозичення з угорської мови (уг. cziga «дзиґа, спіраль; слимак», звідки й ч. заст. čiha «дзиґа», схв. чи́га, чи́гра «тс.», слц. čiga «блок, ролик», етимологічно неясне. – Machek ESJČ 102; Skok II 322; Bárczi 40; MNTESz l 521) або зведення слов’янських і угорських форм до гр. ζειγαρα «цикада» і (гіпотетично) «дзиґа» (Steffen JP 1966/1, 51–58);

р. [дзы́га, зы́га], бр. дзы́га, п. суga «дзиґа», слц. ciha «веретено»;

пор. подібні за звучанням назви ґедзя р. [дзык], укр. [бзик] тощо;

очевидно, зворотне утворення від дієслова дзи́зкати (дзижча́ти);

очевидно, пов’язане з дзи́ґа (див.);

кінцеве -а, можливо, зумовлене запозиченням слова в присвійній формі kerék-e «його колесо» з пристосуванням до семантично близького дзи́га;

уг. kerék «колесо» пов’язане з прикметником kerek «круглий»;

запозичення з угорської мови;

звуконаслідувальний вигук, аналогічний до бжж, джиґ, дзиґ і под;

звуконаслідувальний вигук, аналогічний до бжж, джиґ, дзиґ і под;

р. жи (вигук, що відтворює звук від швидкого переміщення предмета), [джви́кнуть] «хльоснути; швидко щось зробити», бр. джвыг (вигук, що відтворює звук від швидкого переміщення предмета), [джвы́гнуць] «швидко вдарити, побігти»;

на українському ґрунті відбулося вторинне зближення слова за звуковою подібністю з дзи́ґа;

лат. sedīle «сідалище (стілець, лавка, крісло)» походить від sedēre «сидіти», спорідненого з псл. sěděti, укр. сиді́ти;

запозичено через посередництво західнослов’янських мов і, далі, середньоверхньонімецької (свн. sidel (е) «стілець; скриня, на якій можна сидіти») з латинської;

бр. [зэ́длік] «стілець», [зэдэль] «лавка», п. [zygiell «стілець» (?), [zydel, zydla, żydla, zedel] «тс.; лавка зі спинкою», ч. [žygla] «стілець», židle, [židl’a, žingla] «тс.», слц. žigla «рундук, скриня для борошна та інших харчів», вл. židla «тс.»;

ґ, можливо, під впливом шми́ґа́ти або назв дзи́ґа, ши́ґа і под;

очевидно, споріднене зі сми́кати;

виникло внаслідок семантичного зближення фонетично подібних слів ци́ган і дзи́ґа, можливо, під впливом вислову кру́тить, як ци́ган (со́нцем);