ДЗЕРКАЛЬНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
дзе́ркало
породить від псл. *zьṛkati, *zьṛcati «кидати погляд, оглядати» (пор. аналогічне за будовою і семантикою схв. оглèдало «дзеркало»);
припускається (Фасмер II 95; Schrader Reallexikon II 422), що слово є давньою калькою лат. speculum «дзеркало» від spedo «дивлюся»;
р. зе́ркало, др. зерцало, зьрцало, п. zwierciadło, ч. zrkadlo, zrcadlo, слц. zrkadlo, полаб. zarkódlü, схв. зрцало, слн. zrkálo, zrcálo, стсл. зрьцало;
Фонетичні та словотвірні варіанти
віддзерка́лювати
дзерка́льний
дзерка́льня
«дзеркало»
зе́ркало
піддзерка́льник
«підставка під дзеркало»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| зерцало | давньоруська |
| speculum «дзеркало» | латинська |
| zarkódlü | полабська |
| zwierciadło | польська |
| *z | праслов’янська |
| зе́ркало | російська |
| зрцало | сербохорватська |
| zrkadlo | словацька |
| zrkálo | словенська |
| zrcálo | словенська |
| зрьцало | старослов’янська |
| зьрцало | українська |
| zrkadlo | чеська |
| zrcadlo | чеська |
| *z «кидати погляд, оглядати» (пор. аналогічне за будовою і семантикою схв. оглèдало «дзеркало») | ? |
| spedo «дивлюся» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України