ДЗЕНЬКОТІТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
дзень (вигук, що передає короткий дзвінкий звук при ударі)
звуконаслідувальне утворення, паралельне до дзінь (пор.);
р. [дзень], п. dzeń, болг. дзън, зън;
Фонетичні та словотвірні варіанти
дзеньк
«тс.»
дзеньк
«брязкіт»
дзе́нькати
дзе́нькіт
дзе́нькнути
дзенькоті́ти
дзе́ня
«все, що дзвенить; розмінна монета Ж»
(дит.)
дзинча́ти
дзи́нькати
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дзън | болгарська |
| dzeń | польська |
| дзень | російська |
| зън | українська |
| дзінь (пор.). | ? |
дзиґоні́ти «тремтіти, дрижати від холоду»
експресивне утворення звуконаслідувального характеру, аналогічне до [циконі́ти, дзикоті́ти, дзиркоті́ти], дзенькоті́ти і под;
експресивне утворення звуконаслідувального характеру, аналогічне до [циконі́ти, дзикоті́ти, дзиркоті́ти], дзенькоті́ти і под;
Фонетичні та словотвірні варіанти
джиґоні́ти
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дзикоті́ти | ? |
| дзиркоті́ти | ? |
| дзенькоті́ти | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України