ДЗЕЛЕНЬКАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
дзеле́нь «дзень» (виг.)
звуконаслідувальне утворення;
може розглядатися також як дальше поширення вигуку дзень (див.);
бр. дзылін-дзылін (вигук на означення дзвону), п. [dzielęgać] «дзвонити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
дзеленча́ти
дзеле́нькати
дзеле́нькач
«брязкальце»
дзеленькоті́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дзылін-дзылін (вигук на означення дзвону) | білоруська |
| dzielęgać «дзвонити» | польська |
| дзень | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України