ДЖУТ — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення з англійської мови;

англ. jute «джут» запозичене з індійських мов;

бенг. joto, jūt(o) – назва рослини, поширеної в Бенгалії, гінді jhuta «хвилястий, кучерявий», jhuto «тс.» пов’язані з дінд. jáṭä «кучерявий; лишайник»;

в індійських мовах рослину названо так, можливо, через те, що вона має сильно покручене коріння;

р. бр. джут, п. вл. juta «тс.», ч. слц. juta «текстильна сировина з джуту», jutovník «джут», болг. ю́та, м. jута, схв. jуma, слн. júta «тс.»;

не зовсім ясне;

можливо, пов’язане з дієслівним коренем *žeg-/ *žьg- (р. жгу) як давній дієприкметник теперішнього часу žegǫt- з первісним значенням «запалювальний шнур»;

зіставляється також (Шанский ЭСРЯ І 5, 279) з укр. джигону́ти «сильно вдарити», р. жига́ть «бити чимсь тонким і гнучким», бр. жыга́ць «тс.» (пор. р. [жигут] «джгут», бр. [жигу́н] «батіг»);

виводиться (Варбот у зб. «Этимология русских диалектных слов», Свердловск, 1978) від іє. *ghegh- «гнути»;

немає достатніх підстав розглядати це слово як запозичення з румунської мови (Kalužn. 10);

р. бр. жгут;