ДЖИГІТ — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення з тюркських мов;

кирг. каз. ккалп. жигит «молодець, хоробрий», туркм. жигит, ног. йигит, тур. yiğit «тс.», уйг. жигит «юнак; жених», узб. йигит «юнак», кар. чаг. jігіт, ігіт, чув. йĕкĕт, дтюрк. jigit «тс.» споріднені з монг. jigede «молодь»;

виводяться також (Егоров 77) від дтюрк. тäган (титул), яке, в свою чергу, зводиться до кит.-кор. текин «достойна людина»;

зіставлення з тюрк. džilit «палка» (Mikl. TEI Nachtr. 2,109) помилкове;

р. болг. джиги́т, бр. джыгі́т, п. dżygit, ч. džigitovka, слц. džigit;

неясне;

можливо, пов’язане з запозиченим з тюркських мов словом джигі́т (див.);