ДЖИГА — ЕТИМОЛОГІЯ
джиґ (вигук, що передає звук від швидкого переміщення предмета в повітрі)
звуконаслідувальне утворення;
бр. [джиг] «тс.; швидкий удар», [жиг] «тс.; швидкий укус»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
джиг «тс.; швидкий удар» | білоруська |
жиг «тс.; швидкий укус» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України