ДЖБАН — ЕТИМОЛОГІЯ

джбан

псл. čьbanъ, пов’язане з kubъ «куб, кубок»;
споріднене з лит. kìbti (kimbù) «повиснути, зачепитись» або з лтс. ciba «невеликий дерев’яний посуд для масла», можливо, також з гр. κύμβη «хлібна чашка», лат. cumba «човен», дінд. kumbháḥ «горщик»;
р. бр. жбан, р.-цсл. чьбанъ, п. заст. czban, ч. džban, žban, čban,слц. dzban, схв. жбȁн, жбȁњ, џбȁн, ст. чьбанъ, стсл. чьбанъ, чьванъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

жбан
жба́нок
жбанячий
Етимологічні відповідники

Слово Мова
жбан білоруська
κύμβη «хлібна чашка» грецька
kumbháḥ «горщик» давньоіндійська
cumba «човен» латинська
ciba «невеликий дерев’яний посуд для масла» латиська
kìbti або з «повиснути, зачепитись» (kimbù) литовська
czban польська
čьbanъ праслов’янська
жбан російська
чьбанъ русько-церковнослов’янська
жбȁн сербохорватська
dzban словацька
чьбанъ старослов’янська
жбȁњ українська
џбȁн українська
чьванъ українська
džban чеська
žban чеська
čban чеська
kubъ «куб, кубок» ?
czban ?
чьбанъ ?

дзбан

запозичення з польської мови;
п. dzban, [zban] вважається мазурським діалектним варіантом давнішої форми czban, яка відповідає укр. джбан;
Фонетичні та словотвірні варіанти

дзба́нок
дзбанокъ (XVII ст.)
збан
збанка
зба́нок
збаня́
Етимологічні відповідники

Слово Мова
dzban польська
джбан українська
zban ?

чван «джбан»

походить від цсл. чьванъ, що являє собою фонетичний варіант слова чьбанъ, до якого зводяться укр. джбан, жбан;
др. чванъ, чьванъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

чванець
чва́нець «посудина; келих»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
чванъ давньоруська
джбан українська
чьванъ українська
чьванъ церковнослов’янська
жбан ?

чва́нитися «пишатися, бундючитися»

малоймовірне зближення (Bern. I 175) з čuti, укр. чу́ти або припущення (Фасмер IV 321) про звуконаслідувальне походження слова;
менш вірогідне пов’язання (Sławski I 110) зі szczwany «цькований» (з семантичним розвитком: «цькований» → «досвідчений, спритний» → «зарозумілий, хвалькуватий») і з чьванъ, джбан із первісним значенням «надутий» (Brückner 68);
загальноприйнятої етимології не має;
найвірогідніше виведення псл. [čьvaniti sę] від пасивного дієприкметника мин. ч. čьvanъ, пов’язаного із незбереженим дієсловом *čьvati «розбухати, надиматися» (іє. *k῀uu̯ei̯ō «розбухаю, надимаюся»), спорідненого з гр. ϰυέω «вагітнію», дінд. śváyati «стає великим, сильним», śūna- «надутий, розрослий» (Потебня РФВ III 1880, 169–171; ЭССЯ 4, 178–179);
р. чва́ниться «чванитися»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ви́чванка «вихваляння»
чванли́вець «чванько»
чванли́вий
чванний «пихатий, хвалькуватий»
чва́нство
чвань
чваньба́
чванька «чванько»
чва́нько́
чванькови́тий
чванькува́тий
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ϰυέω «вагітнію» грецька
śváyati «стає великим, сильним» давньоіндійська
čьvaniti sę праслов’янська
чва́ниться «чванитися» російська
чу́ти українська
або припущення українська
čьvanъ чеська
чьванъ ?
джбан «надутий» ?
čьvanъ ?
*čьvati «розбухати, надиматися» (іє. *k῀uu̯ei̯ō «розбухаю, надимаюся») ?
śūna- «надутий, розрослий» ?

це́бе́р «велике відро»

запозичення з польської мови;
п. ceber, dzber, ст. czeber, czebr, czber є змазурованою формою, що походить з псл. čьbьrъ, спорідненою з лит. kìbiras «відро», лтс. ciba «(дерев’яна) масничка», зі стсл. чьбанъ, укр. джбан, дзбан, жбан;
думка про те, що джерелом слов’янських слів є н. Zuber, двн. zwibar, zubar «тс.» (Bern. I 165; Uhlenbeck AfSlPh 15, 485; Младенов 680; Mikl. EW 419) не є переконливою;
р. [це́барь, це́бер, цыбар, цыба́рка], бр. цабэ́рак, цэ́бар, др. цебръ, ч. слц. džber, ч. ст. čber, вл. čwor, болг. че́бър, схв. ча̀бар, м. чабур(а) «цебер, діжка; велика чаша для вина», слн. čebèr, стсл. чьбръ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

цебе́рка
цебе́рко
цеберъ
це́брик «маленьке відро; балія»
цебри́ти (у виразі цебри́ти во́ду «носити воду цебром»)
цебро́
цьо́бер «невеликий цебер»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
цабэ́рак білоруська
че́бър болгарська
čwor верхньолужицька
zwibar давньоверхньонімецька
цебръ давньоруська
ciba «(дерев’яна) масничка» латиська
kìbiras «відро» литовська
чабур(а) «цебер, діжка; велика чаша для вина» македонська
Zuber німецька
ceber польська
čьbьrъ праслов’янська
це́барь російська
ча̀бар сербохорватська
džber словацька
čebèr словенська
чьбанъ старослов’янська
чьбръ старослов’янська
джбан українська
це́бер українська
цыбар українська
цыба́рка українська
цэ́бар українська
džber чеська
čber чеська
dzber ?
czeber ?
czebr ?
дзбан ?
жбан ?
zubar «тс.» ?
čber ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України