ДЖ — ЕТИМОЛОГІЯ
дж (вигук, що відтворює звук від швидкого переміщення предмета в повітрі)
звуконаслідувальний вигук, аналогічний до бжж, джиґ, дзиґ і под;
звуконаслідувальний вигук, аналогічний до бжж, джиґ, дзиґ і под;
р. жи (вигук, що відтворює звук від швидкого переміщення предмета), [джви́кнуть] «хльоснути; швидко щось зробити», бр. джвыг (вигук, що відтворює звук від швидкого переміщення предмета), [джвы́гнуць] «швидко вдарити, побігти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
джа
«тс.; (дит.) удар різкою»
джа́кнути
«накинутися на їжу, дуже швидко з’їсти»
джи́кнути
«видати звук дж»
(про кулю)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| джвыг (вигук, що відтворює звук від швидкого переміщення предмета) | білоруська |
| жи (вигук, що відтворює звук від швидкого переміщення предмета) | російська |
| джви́кнуть «хльоснути; швидко щось зробити» | українська |
| джвы́гнуць «швидко вдарити, побігти» | українська |
| бжж | ? |
| джиґ | ? |
| дзиґ | ? |
джусь «геть» (виг.)
експресивне утворення, можливо, пов’язане з дж, що передає посвист повітря при швидкому русі предмета;
до кінцевого -сь пор. дзусь, р. брысь і под;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| брысь | російська |
| дж | ? |
| сь | ? |
| дзусь | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України