ДЕФІЦИТ — ЕТИМОЛОГІЯ
дефіци́т
через російську і далі через французьку чи італійську мову (фр. déficit «дефіцит, нестача», іт. déficit «тс.») запозичено з латинської;
лат. dēficit «не вистачає, бракує» є формою 3 ос. одн. дієслова dēficere «не вистачати, бракувати»;
р. болг. дефици́т, бр. дэфіцы́т, п. deficyt, ч. слц. вл. deficit, м. дефицит, схв. дȅфицит, слн. deficít;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дэфіцы́т | білоруська |
| дефици́т | болгарська |
| deficit | верхньолужицька |
| dēficit «не вистачає, бракує» | латинська |
| дефицит | македонська |
| дієслова dēficere «не вистачати, бракувати» | осетинська |
| deficyt | польська |
| дефици́т | російська |
| дȅфицит | сербохорватська |
| deficit | словацька |
| deficít | словенська |
| deficit | чеська |
| дієслова dēficere «не вистачати, бракувати» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України