ДЕСНИЦЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. desnъ «правий»;

споріднене з лит. dẽšinas «тс.», dešinaĩ «праворуч; спритно», dešine «правиця», дінд. dákṣiṇaḥ «правий; південний; діловий, спритний», ав. dašina- «правий», гр. δεξιός, δεξιτερός, лат. dexter «тс.», ірл. dess «тс.; південний», кімр. dehen «праворуч», гот. taíhswa «правий», двн. zëso, алб. djathtë «тс.»;

можлива також спорідненість з гр. δέχομαι «приймаю», лат. decet «личить», іє. *deḱ- «подавати»;

р. десны́й, др. десныи, ч. заст. desnice «правиця», болг. м. де́сен «правий», схв. дȅсан, слн. désen, стсл. деснъ «тс.»;

слово неясного походження;

можливо, пов’язане з др. десити «знаходити, зустрічати», стсл. десити, схв. дèсити «тс.», дешáвати «траплятися», удешáвати «влаштовувати, уладнувати, підганяти», ч. ст. podesiti, udesiti;

другий ступінь вокалізму цього ж кореня засвідчений в укр. [судо́сити], бр. [судоша́ць] «зустрічати», др. досити «знаходити», стсл. досити «тс.»;

у такому разі найдавніше значення прикметника деше́вий – «зручний, уладнаний»;

менш прийнятне зближення з десни́ця, стсл. деснъ «правий» (Горяев Доп. 2, 10);

малопереконливі тлумачення слова як запозичення з англійської мови (англ. dogcheap «дуже дешевий», Павський у Преобр. І 183) або з тюркських мов (тат. töš- «падати, опускатися», Matzenauer LF 7, 42), а також пов’язання з ав. daŋhu- «країна», дперс. dahyu- «місцевість, країна» (тоді первинне значення слова – «місцеві продукти», тобто «недорогі продукти». – Pedersen IF 5, 65; Зализняк ВСЯ 6, 34);

р. дешёвый, ст. дешевый (XV CT. ), б ρ. [дзе́шава] «де́шево»;