ДЕРЮГА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
дерю́га «товста, груба тканина; рядно, покривало; килим, попона; плахта темного кольору»
утворене від дієслова де́рти за допомогою суфікса -’уг-;
в українській мові зблизилося з де́рга «ковдра; попона; чорна запаска»;
р. дерю́га́ «груба тканина, ковдра або підстілка з неї», бр. дзеру́га, дзяру́га «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дзеру́га | білоруська |
| дерю́га́ «груба тканина, ковдра або підстілка з неї» | російська |
| дзяру́га «тс.» | українська |
| де́рти | ? |
| 'уг- | ? |
| де́рга «ковдра; попона; чорна запаска» | ? |
рядю́га «ряднина»
очевидно, результат контамінації семантично споріднених слів рядно́ і дерю́га;
може розглядатися і як збільшувальна форма від рядно́ (див.);
бр. [радю́га] «ряднина», [радзю́га, рэдзю́га] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
радю́га
«ряднина для застилання; домотканий килимок»
редю́га
«доморобна товста ряднина»
ридю́га
«зношене старе рядно; неякісний ткацький виріб»
ряду́жка
рядю́жка
рядюжки́
«військовий одяг і спорядження»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| радю́га «ряднина» | білоруська |
| радзю́га | білоруська |
| рэдзю́га «тс.» | білоруська |
| рядно́ | українська |
| дерю́га | українська |
| рядно́ | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України