ДЕРНІ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
де́рен
псл. *dьṛnъ «дерен», субстантивований пасивний дієприкметник від derǫ, dьrati «дерти»;
споріднене з лит. dìrti «зрізати дернину», дінд. dīṛnáḥ «розщеплений», кімр. darn «частина, кусок»;
малоймовірний зв’язок з лат. frons «листя, зелень», гр. δρόνα «квіти, трави» (Solmsen KZ 35, 474–476);
р. дёрн, бр. дзёран, дзярно́, др. дьрнъ, п. darń, [darn], каш. [darna, dzarna], ч. слц. drn, вл. dorn, нл. dern, derno, болг. дрън «грудка, кусок», слн. dŕn «дерен», стсл. дрънъ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
дерна́
дерна́к
дерни́на
дерни́ння
«місце, покрите дерном; торф»
дерни́стий
дерни́ця
«кусок дерну, вирізаний для годівлі гусят»
дерно́вий
дернови́на
«місце, покрите дерном»
дернови́нний
дернува́ти
дернува́тий
дерню́ка
«дернина»
де́рня́
дерня́г
«тс.»
дерня́к
«цілина»
дерня́нка
«дернова мушка, Myrmica caespitum»
(ент.)
задерні́ти
одерни́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дзёран | білоруська |
| дрън «грудка, кусок» | болгарська |
| dorn | верхньолужицька |
| δρόνα «квіти, трави» | грецька |
| dīṛnáḥ «розщеплений» | давньоіндійська |
| дьрнъ | давньоруська |
| darna | кашубський |
| dzarna | кашубський |
| darn «частина, кусок» | кімрська |
| frons «листя, зелень» | латинська |
| dìrti «зрізати дернину» | литовська |
| dern | нижньолужицька |
| derno | нижньолужицька |
| darń | польська |
| *d «дерен» | праслов’янська |
| дёрн | російська |
| drn | словацька |
| dŕn «дерен» | словенська |
| дрънъ «тс.» | старослов’янська |
| дзярно́ | українська |
| darn | українська |
| drn | чеська |
| dьrati «дерти» | ? |
дере́н «кизил, Cornus L.; терен Mo» (бот.)
недостатньо аргументований погляд (Machek Jm. rostl. 170–171; ESJČ 131; Skok І 435–436) на псл. *dernъ як на рефлекс субстратної назви, що відбилася також у двн. tyrn «дерен», dirnbaum «тс.», нн. dirnlein, dierli, лат. cornus;
можливий також зв’язок з дірл. draigen «терен; дика груша», кімр. draen «терен», двн. dirnbaum «дерен», що зіставляються з гр τρέχνος «пагін, гілка» (Schuster-Šewc Probeheft 51; Pokorny 258);
сюди ж тоді слід віднести каш. [dřon] «колючки», полаб. dren «тс.», однак, оскільки кизил колючок не має, Бернекер припускає перенесення назви колючих кущів барбарису на кизил за схожістю плодів обох рослин і разом з тим зіставляє псл. *dernъ з дінд. dhāráyati «тримає, підпирає», лат. firmus «міцний» через тверду деревину кизилу (пор. нвн. Hartriegel «дерен, бірючина» ‹ двн. hart-trugil «тс.»);
псл. *dernъ, найімовірніше, пов’язане з derǫ, dьrati i паралельне до псл. *dьṛnъ «де́рен»;
р. дёрен, [де́ре́н, дерен], п. dereń, ст. deren «барбарис, Berberis vulgaris L.» (з укр.), drzon «тс.», ч. dřín «дерен», слц. drieň, вл. dren, нл. dŕon, болг. дрян, м. дрен, схв. дрȅн, слн. drèn «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
дерені́вка
«настойка на дерені»
дере́нка
«кизил (рослина і плід); ожина»
дерень
«кизил»
дереня́к
«тс.»
дрінка
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дрян | болгарська |
| dren | верхньолужицька |
| tyrn «дерен» | давньоверхньонімецька |
| dirnbaum «дерен» | давньоверхньонімецька |
| dhāráyati «тримає, підпирає» | давньоіндійська |
| draigen «терен; дика груша» | давньоірландська |
| dřon «колючки» | кашубський |
| draen «терен» | кімрська |
| cornus | латинська |
| firmus «міцний» | латинська |
| дрен | македонська |
| dŕon | нижньолужицька |
| dirnlein | нижньонімецька |
| dren «тс.» | полабська |
| dereń | польська |
| *dernъ | праслов’янська |
| *dernъ | праслов’янська |
| *dernъ | праслов’янська |
| *d «де́рен» | праслов’янська |
| дёрен | російська |
| дрȅн | сербохорватська |
| drieň | словацька |
| drèn «тс.» | словенська |
| де́ре́н | українська |
| дерен | українська |
| dřín «дерен» | чеська |
| dirnbaum «тс.» | ? |
| dierli | ? |
| τρέχνος «пагін, гілка» | ? |
| deren «барбарис, Berberis vulgaris L.»«тс.» (з укр.), drzon | ? |
дере́за́ «повій, Lycium L.; карагана кущова, Caragana frutex; [плаун, п’ядич, Lycopodium clavatum L; гостриця, Asperugo procumbens L. Mak; настирлива людина; сварка]» (бот.)
можливий зв’язок і з іє. *dhereĝh- «міцний, міцно тримати» (тоді споріднене з дінд. dṛhyati «зміцнює», ав. darəzayeiti «міцно зв’язує», darəza «прив’язка, причіпка», dərəz- «зав’язки, кайдани, пута») або з дере́н «кизил», дірл. draigen «терен; дика груша», кімр. draen «терен»;
пов’язується з деру́, де́рти (ЭССЯ 4, 205–206; Горяев 89), з де́ргати (Преобр. І 180; Фасмер–Трубачев І 502), з дразни́ти (Варбот Sl. Wortst. 159–161);
загальноприйнятої етимології не має;
р. дереза́ «жовта акація; підмаренник чіпкий, Galium aparine L. та ін. (переважно колючі або чіпкі рослини)», [дерю́за] «тс.», [деря́жка] «плаун», бр. дзераза́, п. dereza (з укр.), dzierazna, dzieraza «тс.», ч. derezek (бот.) «верес, Calluna», deryzda «підмаренник чіпкий», схв. дèрезга (бот.) «вех, Sium latifolium L.; настурція, Nasturcium officinale та ін.», слн. deréze «залізні кігті, що прикріплюються до взуття»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
дариза
«повій»
дерези́на
дерезка
дерезня́к
«жовта акація»
дерезю́к
«той, що живе в дерезі; сварлива людина»
дерюза
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| darəzayeiti | авестійська |
| darəza | авестійська |
| dərəz- | авестійська |
| дзераза́ | білоруська |
| draigen «терен; дика груша» | давньоірландська |
| *dhereĝh- «міцний, міцно тримати» (тоді споріднене з дінд. dṛhyati «зміцнює», ав. darəzayeiti «міцно зв’язує», darəza «прив’язка, причіпка», dərəz- «зав’язки, кайдани, пута») | індоєвропейська |
| draen «терен» | кімрська |
| dereza «тс.» (з укр.), dzierazna, dzieraza | польська |
| дереза́ «жовта акація; підмаренник чіпкий, Galium aparine L. та ін. (переважно колючі або чіпкі рослини)» | російська |
| дèрезга «вех, Sium latifolium L.; настурція, Nasturcium officinale та ін.» (бот.) | сербохорватська |
| deréze «залізні кігті, що прикріплюються до взуття» | словенська |
| дерю́за «тс.» | українська |
| деря́жка «плаун» | українська |
| derezek «верес, Calluna»«підмаренник чіпкий» (бот.) | чеська |
| deryzda «верес, Calluna»«підмаренник чіпкий» (бот.) | чеська |
| дере́н «кизил» | ? |
| деру́ | ? |
| де́рти | ? |
| де́ргати | ? |
| дразни́ти | ? |
дрінка «дерен кров’яний, куросліп, Cornus sanguinea» (бот.)
очевидно, запозичення з чеської мови;
ч. dřínka «плід дерену, кизил» є похідним від dřín «дерен», що відповідає укр. дере́н (див.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дере́н | українська |
| dřínka «плід дерену, кизил» | чеська |
| dřín «дерен» | ? |
те́ре́н «Prunus spinоsa L.» (бот.)
псл. *tьrnъ «колючка», споріднене з дінд. tṛ́ṇam «травинка, стеблинка», гр. τέρναξ «стебло кактуса», гот. þaúrnus «колючка», двн. thorn, dorn, нвн. Dorn, дангл. þorn, днн. англ. thorn «тс.», ірл. trāinīn «травинка, билинка»;
іє. *(s)ter- «колюча стеблина, колючка»;
р. тёрн «терен», тёрен, бр. цёрн «тс.», др. търнъ «терен; колючка», п. cierń «колючка», ciernie «терня, терни», tarń «тс.», ч. trn «колючка», trní «терня, терни», слц. tŕň «колючка», tŕnie «терня, терни», вл. ćerń «колючка», нл. śerń «тс.», болг. трън «колючка; терен», м. трн, схв. тр̑н «тс.», слн. tŕn «колючка», стсл. трънъ «колючка; терновий кущ»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
дере́н
«терен»
дерні́вка
«тернівка»
обтерни́ти
«обгородити терном»
тер
«терен»
терени́на
«ягода терну»
тере́нний
«терновий»
тереня́к
«тернівка»
те́рінь
«терен»
терн
те́рнавка
«тернослива, Prunus insititia L.»
терне́нький
«зроблений з терну»
те́рненько
«терен»
терни́
терни́к
терни́на
«терен; одна ягідка терну; [дереза Мо, Ме]»
терни́стий
терни́ти
«обсаджувати, обгороджувати терном»
терни́ця
«деревце терну»
терні́вка
тернки́
«ягоди терну»
те́рно́
«ягода терну Г; терен ВеБ»
терно́вий
тернови́к
«лящ, який нереститься під час цвітіння терну»
тернови́на
«кущ терну»
терновник
«терен»
терно́к
«тс.»
терно́ха
«слива садова, Prunus domestica L.»
тернува́тий
«зарослий кущами терну»
тернь
«терен»
те́рня
тернявка
«тс.»
терня́к
«терновий кущ»
терня́нка
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| thorn «тс.» | англійська |
| цёрн «тс.» | білоруська |
| трън «колючка; терен» | болгарська |
| ćerń «колючка» | верхньолужицька |
| þaúrnus «колючка» | готська |
| τέρναξ «стебло кактуса» | грецька |
| þorn | давньоанглійська |
| thorn | давньоверхньонімецька |
| dorn | давньоверхньонімецька |
| tṛ́ṇam «травинка, стеблинка» | давньоіндійська |
| thorn «тс.» | давньонижньонімецька |
| търнъ «терен; колючка» | давньоруська |
| *(s)ter- «колюча стеблина, колючка» | індоєвропейська |
| trāinīn «травинка, билинка» | ірландська |
| трн | македонська |
| śerń «тс.» | нижньолужицька |
| Dorn | нововерхньонімецька |
| cierń «колючка»«терня, терни»«тс.» | польська |
| ciernie «колючка»«терня, терни»«тс.» | польська |
| tarń «колючка»«терня, терни»«тс.» | польська |
| *t<SUP>ь</SUP>rnъ «колючка» | праслов’янська |
| тёрн «терен» | російська |
| тёрен | російська |
| тр̑н «тс.» | сербохорватська |
| tŕň «колючка»«терня, терни» | словацька |
| tŕnie «колючка»«терня, терни» | словацька |
| tŕn «колючка» | словенська |
| трънъ «колючка; терновий кущ» | старослов’янська |
| trn «колючка»«терня, терни» | чеська |
| trní «колючка»«терня, терни» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України