ДЕРНЮКА — ЕТИМОЛОГІЯ
де́рен
псл. *dьṛnъ «дерен», субстантивований пасивний дієприкметник від derǫ, dьrati «дерти»;
споріднене з лит. dìrti «зрізати дернину», дінд. dīṛnáḥ «розщеплений», кімр. darn «частина, кусок»;
малоймовірний зв’язок з лат. frons «листя, зелень», гр. δρόνα «квіти, трави» (Solmsen KZ 35, 474–476);
р. дёрн, бр. дзёран, дзярно́, др. дьрнъ, п. darń, [darn], каш. [darna, dzarna], ч. слц. drn, вл. dorn, нл. dern, derno, болг. дрън «грудка, кусок», слн. dŕn «дерен», стсл. дрънъ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
дерна́
дерна́к
дерни́на
дерни́ння
«місце, покрите дерном; торф»
дерни́стий
дерни́ця
«кусок дерну, вирізаний для годівлі гусят»
дерно́вий
дернови́на
«місце, покрите дерном»
дернови́нний
дернува́ти
дернува́тий
дерню́ка
«дернина»
де́рня́
дерня́г
«тс.»
дерня́к
«цілина»
дерня́нка
«дернова мушка, Myrmica caespitum»
(ент.)
задерні́ти
одерни́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дзёран | білоруська |
| дрън «грудка, кусок» | болгарська |
| dorn | верхньолужицька |
| δρόνα «квіти, трави» | грецька |
| dīṛnáḥ «розщеплений» | давньоіндійська |
| дьрнъ | давньоруська |
| darna | кашубський |
| dzarna | кашубський |
| darn «частина, кусок» | кімрська |
| frons «листя, зелень» | латинська |
| dìrti «зрізати дернину» | литовська |
| dern | нижньолужицька |
| derno | нижньолужицька |
| darń | польська |
| *d «дерен» | праслов’янська |
| дёрн | російська |
| drn | словацька |
| dŕn «дерен» | словенська |
| дрънъ «тс.» | старослов’янська |
| дзярно́ | українська |
| darn | українська |
| drn | чеська |
| dьrati «дерти» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України