ДЕРКОТІТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
дер (вигук, що імітує крик птаха деркача та інші звуки)
звуконаслідувальне утворення, близьке до дир;
ч. drkati «торохтіти», drkotiti «тс.; деренчати», слц. drkať «торохтіти», drkotat’ «цокотіти зубами», нл. derkotaś «торохтіти», схв. дрктати «дрижати, тремтіти», слн. drkotáti «торохтіти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
дер-де́р
«тс.; дитяча гра з тріскачкою»
де́ркало
«дитяча іграшка»
де́ркати
«видавати звук дер»
деркатьо́ло
дерка́ч
«тс.»
деркота́ти
«тс.; деренчати, торохтіти»
деркоті́ти
дерча́к
«комаха (з породи коників)»
(ент.)
дерча́ти
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| derkotaś «торохтіти» | нижньолужицька |
| дрктати «дрижати, тремтіти» | сербохорватська |
| drkať «торохтіти»«цокотіти зубами» | словацька |
| drkotat' «торохтіти»«цокотіти зубами» | словацька |
| drkotáti «торохтіти» | словенська |
| drkati «торохтіти»«тс.; деренчати» | чеська |
| drkotiti «торохтіти»«тс.; деренчати» | чеська |
| дир | ? |
дерленкоті́ти «сумно дзвонити» (про дзвони)
звуконаслідувальне утворення, результат контамінації форм дзеленькоті́ти і деркоті́ти;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дзеленькоті́ти | ? |
| деркоті́ти | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України