ДЕРКАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
дер (вигук, що імітує крик птаха деркача та інші звуки)
звуконаслідувальне утворення, близьке до дир;
ч. drkati «торохтіти», drkotiti «тс.; деренчати», слц. drkať «торохтіти», drkotat’ «цокотіти зубами», нл. derkotaś «торохтіти», схв. дрктати «дрижати, тремтіти», слн. drkotáti «торохтіти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
дер-де́р
«тс.; дитяча гра з тріскачкою»
де́ркало
«дитяча іграшка»
де́ркати
«видавати звук дер»
деркатьо́ло
дерка́ч
«тс.»
деркота́ти
«тс.; деренчати, торохтіти»
деркоті́ти
дерча́к
«комаха (з породи коників)»
(ент.)
дерча́ти
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| derkotaś «торохтіти» | нижньолужицька |
| дрктати «дрижати, тремтіти» | сербохорватська |
| drkať «торохтіти»«цокотіти зубами» | словацька |
| drkotat' «торохтіти»«цокотіти зубами» | словацька |
| drkotáti «торохтіти» | словенська |
| drkati «торохтіти»«тс.; деренчати» | чеська |
| drkotiti «торохтіти»«тс.; деренчати» | чеська |
| дир | ? |
дерка́ч «Сrех crex L.» (орн.)
утворення від звуконаслідувального дієслова де́ркати, пов’язаного з вигуком дер, що імітує крик птаха;
відповідники з інших слов’янських мов виявляють деякі звукові відмінності звуконаслідувальної основи;
р. [дерка́ч], дерга́ч, бр. дзерга́ч, [дзярга́ч], драч, п. derkacz (можливо, з укр.), [dzierkacz, dyrkacz, drekacz, dziergacz] «Crex crex», derkać «видавати звук дер» (про деркача), ч. drkač, бол г. дъ́ркавец, дърда́вец, слн. dérež;
Фонетичні та словотвірні варіанти
дерга́ч
деркача́
«пташеня деркача»
деркачиня́
«тс.»
де́рти
«видавати звук дер»
(про деркача)
дерча́к
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дзерга́ч | білоруська |
| derkacz (можливо, з укр.) | польська |
| дерка́ч | російська |
| dérež | словенська |
| дерга́ч | українська |
| дзярга́ч | українська |
| драч | українська |
| дер «Crex crex»«видавати звук » (про деркача) | українська |
| дъ́ркавец | українська |
| дърда́вец | українська |
| drkač | чеська |
| де́ркати | ? |
| дер | ? |
дже́ркати «цвірінькати, скрекотати, цвірчати; ґелґотати, базікати»
звуконаслідувальне утворення, аналогічне до де́ркати, че́ркати і под;
болг. же́ркам «дзижчати» (про комах);
Фонетичні та словотвірні варіанти
дже́ргати
«балакати, базікати»
дже́рґіт
«щебетання; гучна розмова незнайомою мовою»
джергота́ти
«тс.»
джерґота́ти
«щебетати, цвірінькати; говорити незрозумілою мовою»
джерготі́ти
«джерготати»
джерґоті́ти
«тс.»
джерґотня́
«тс.»
джеркота́ти
«скрекотати, цвірчати, дзюрчати»
(про комах, птахів, воду та ін.)
джеркоті́ти
«тс.; [нерозбірливо говорити Пі]»
джеркотня́ва
«скрекіт, щебетання, дзюрчання»
джиркоті́ти
«деренчати»
жеркоті́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| же́ркам «дзижчати» (про комах) | болгарська |
| де́ркати | ? |
| че́ркати | ? |
дра́кати «деркотіти»
звуконаслідувальне утворення, паралельне до де́ркати «тріщати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
дрекати
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| де́ркати «тріщати» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України