ДЕРЖИ — ЕТИМОЛОГІЯ

держа́ти «тримати; [управляти; мати за дружину]»

псл. *dьṛžati «тримати; володіти» походить з іє. *dheregh- «тримати; міцно тримати; міцний»;
споріднене з ав. drāǰaŋhe «тримати, мати при собі, вести»;
зіставлення з гр. τρέφομαι «міцнію» (майб. ч. ϑρέψομαι), τρέφω «годую, живлю (*утримую)», лат. fortis «сильний», foretus «тс. (*добре відгодований)», дінд. dŕmhati «робить міцним», dṛḍháḥ «міцний», ав. darəzayeiti «міцно зв’язує, прив’язує», dərəz- «зав’язки, кайдани, пута» (Ernout–Meillet І 250; ЭССЯ 5, 231), з гр. δράσσομαι «обнімаю, хапаю», атт. δράττομαι «тс.» (Bern. І 258), з псл. *dьṛz- «дерзкий», лит. diržti «тверднути», diržas «ремінь» (Преобр. 1 181; Brückner 110) недостатньо переконливі;
р. держа́ть, бр. (заст.) дзяржа́ць, др. дьржати, п. dzierżyć, ст. і діал. dzi(e)rżeć, ч. držeti, слц. držať, вл. dźeržeć, нл. źaržaś, полаб. dirzĕt, болг. държа́, м. држи, схв. држати, слн. držáti, стсл. дрьжати;
Фонетичні та словотвірні варіанти

вде́ржливий
ви́держалий «витривалий»
ви́держка
виде́ржливий
дépживо «утримання»
де́ржа «ручка»
держа́ва
де́ржа́ва «міцність; маєток; влада»
держа́вець «володар; поміщик Пі»
держа́вина «держава»
держа́вище «тс.»
держа́вка «пристрій для закріплення різців на стругальних верстатах»
держа́вний
держа́вник «державна людина; монарх»
держа́вність
де́ржаво «міцність»
держа́вський
державува́ння
державува́ти «царствувати»
держа́вця «намісник»
держак «ручка; [нижня частина кужівки; стебло соняшника Я]»
держално «ручка»
де́ржало «тс.»
держа́льник
держа́н «ручка»
держаний «не зовсім новий»
держа́нка «колодочка ножа»
де́ржанце «ручка ложки»
держа́чка «бильце»
де́ржівно́ «держак, ручка; частина мотовила; нижня частина кужівки»
держки́й «чіпкий; стійкий»
держу́к «держак»
доде́ржувати
заде́ржка
зде́ржаний
зде́ржаність
зде́ржатися
зде́ржка
зде́ржливий
невдержи́мий
невде́ржка
невде́ржний
невиде́ржи́мий
неви́держний
недоде́ржка
незде́ржний
неповзде́ржний
непозде́ржливий
одержа́вити
оде́ржати
одержи́мий
оде́ржувач
переде́ржанець
переде́ржка
переде́ржувати «тримати деякий час, [зберігати крадене]»
підде́ржка
повзде́ржливість «стриманість»
приде́ржка
приде́ржниця «тюрма»
у́держ
удержа́влення
уде́ржка
уде́ржувач
Етимологічні відповідники

Слово Мова
drāǰaŋhe «тримати, мати при собі, вести» авестійська
darəzayeiti «міцно зв’язує, прив’язує» авестійська
δράττομαι «тс.» аттічний
дзяржа́ць (заст.) білоруська
държа́ болгарська
dźeržeć верхньолужицька
τρέφομαι «міцнію» (майб. ч. ϑρέψομαι) грецька
δράσσομαι «обнімаю, хапаю» грецька
dŕmhati «робить міцним» давньоіндійська
дьржати давньоруська
*dheregh- «тримати; міцно тримати; міцний» індоєвропейська
fortis «сильний» латинська
diržti «тверднути» литовська
држи македонська
źaržaś нижньолужицька
dirzĕt полабська
dzierżyć польська
*d «тримати; володіти» праслов’янська
*d «дерзкий» праслов’янська
держа́ть російська
држати сербохорватська
držať словацька
držáti словенська
дрьжати старослов’янська
držeti чеська
τρέφω «годую, живлю (*утримую)» ?
foretus «тс. (*добре відгодований)» ?
dṛḍháḥ «міцний» ?
dərəz- «зав’язки, кайдани, пута» ?
diržas «ремінь» ?
dzi(e)rżeć ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України