ДЕРЖАВЕЦЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
держа́ти «тримати; [управляти; мати за дружину]»
псл. *dьṛžati «тримати; володіти» походить з іє. *dheregh- «тримати; міцно тримати; міцний»;
споріднене з ав. drāǰaŋhe «тримати, мати при собі, вести»;
зіставлення з гр. τρέφομαι «міцнію» (майб. ч. ϑρέψομαι), τρέφω «годую, живлю (*утримую)», лат. fortis «сильний», foretus «тс. (*добре відгодований)», дінд. dŕmhati «робить міцним», dṛḍháḥ «міцний», ав. darəzayeiti «міцно зв’язує, прив’язує», dərəz- «зав’язки, кайдани, пута» (Ernout–Meillet І 250; ЭССЯ 5, 231), з гр. δράσσομαι «обнімаю, хапаю», атт. δράττομαι «тс.» (Bern. І 258), з псл. *dьṛz- «дерзкий», лит. diržti «тверднути», diržas «ремінь» (Преобр. 1 181; Brückner 110) недостатньо переконливі;
р. держа́ть, бр. (заст.) дзяржа́ць, др. дьржати, п. dzierżyć, ст. і діал. dzi(e)rżeć, ч. držeti, слц. držať, вл. dźeržeć, нл. źaržaś, полаб. dirzĕt, болг. държа́, м. држи, схв. држати, слн. držáti, стсл. дрьжати;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вде́ржливий
ви́держалий
«витривалий»
ви́держка
виде́ржливий
дépживо
«утримання»
де́ржа
«ручка»
держа́ва
де́ржа́ва
«міцність; маєток; влада»
держа́вець
«володар; поміщик Пі»
держа́вина
«держава»
держа́вище
«тс.»
держа́вка
«пристрій для закріплення різців на стругальних верстатах»
держа́вний
держа́вник
«державна людина; монарх»
держа́вність
де́ржаво
«міцність»
держа́вський
державува́ння
державува́ти
«царствувати»
держа́вця
«намісник»
держак
«ручка; [нижня частина кужівки; стебло соняшника Я]»
держално
«ручка»
де́ржало
«тс.»
держа́льник
держа́н
«ручка»
держаний
«не зовсім новий»
держа́нка
«колодочка ножа»
де́ржанце
«ручка ложки»
держа́чка
«бильце»
де́ржівно́
«держак, ручка; частина мотовила; нижня частина кужівки»
держки́й
«чіпкий; стійкий»
держу́к
«держак»
доде́ржувати
заде́ржка
зде́ржаний
зде́ржаність
зде́ржатися
зде́ржка
зде́ржливий
невдержи́мий
невде́ржка
невде́ржний
невиде́ржи́мий
неви́держний
недоде́ржка
незде́ржний
неповзде́ржний
непозде́ржливий
одержа́вити
оде́ржати
одержи́мий
оде́ржувач
переде́ржанець
переде́ржка
переде́ржувати
«тримати деякий час, [зберігати крадене]»
підде́ржка
повзде́ржливість
«стриманість»
приде́ржка
приде́ржниця
«тюрма»
у́держ
удержа́влення
уде́ржка
уде́ржувач
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| drāǰaŋhe «тримати, мати при собі, вести» | авестійська |
| darəzayeiti «міцно зв’язує, прив’язує» | авестійська |
| δράττομαι «тс.» | аттічний |
| дзяржа́ць (заст.) | білоруська |
| държа́ | болгарська |
| dźeržeć | верхньолужицька |
| τρέφομαι «міцнію» (майб. ч. ϑρέψομαι) | грецька |
| δράσσομαι «обнімаю, хапаю» | грецька |
| dŕmhati «робить міцним» | давньоіндійська |
| дьржати | давньоруська |
| *dheregh- «тримати; міцно тримати; міцний» | індоєвропейська |
| fortis «сильний» | латинська |
| diržti «тверднути» | литовська |
| држи | македонська |
| źaržaś | нижньолужицька |
| dirzĕt | полабська |
| dzierżyć | польська |
| *d «тримати; володіти» | праслов’янська |
| *d «дерзкий» | праслов’янська |
| держа́ть | російська |
| држати | сербохорватська |
| držať | словацька |
| držáti | словенська |
| дрьжати | старослов’янська |
| držeti | чеська |
| τρέφω «годую, живлю (*утримую)» | ? |
| foretus «тс. (*добре відгодований)» | ? |
| dṛḍháḥ «міцний» | ? |
| dərəz- «зав’язки, кайдани, пута» | ? |
| diržas «ремінь» | ? |
| dzi(e)rżeć | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України