ДЕРЕТЕ — ЕТИМОЛОГІЯ | Горох — українські словники

ч. drkati «торохтіти», drkotiti «тс.; деренчати», слц. drkať «торохтіти», drkotat’ «цокотіти зубами», нл. derkotaś «торохтіти», схв. дрктати «дрижати, тремтіти», слн. drkotáti «торохтіти»;

Фонетичні та словотвірні варіанти

дер-де́р «тс.; дитяча гра з тріскачкою»

де́ркало «дитяча іграшка»

де́ркати «видавати звук дер»

деркатьо́ло

дерка́ч «тс.»

деркота́ти «тс.; деренчати, торохтіти»

деркоті́ти

дерча́к «комаха (з породи коників)» (ент.)

дерча́ти «тс.»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
derkotaś «торохтіти»	нижньолужицька
дрктати «дрижати, тремтіти»	сербохорватська
drkať «торохтіти»«цокотіти зубами»	словацька
drkotat' «торохтіти»«цокотіти зубами»	словацька
drkotáti «торохтіти»	словенська
drkati «торохтіти»«тс.; деренчати»	чеська
drkotiti «торохтіти»«тс.; деренчати»	чеська
дир	?

де́реш «чалий кінь або віл»

запозичення з угорської мови;

уг. deres «вкритий інеєм; білуватий; сіруватий» (deres ló «сірий кінь») є похідним від der «іній»;

значення «лава, на якій б’ють» є переносним, виникло на ґрунті угорської мови в XVIII ст. (пор. р. кобы́ла «дошка, до якої прив’язували для покарання батогом»);

п. deresz «сіруватий, сивуватий; лава, на якій б’ють», ч. dereš «лава, на якій б’ють», слц. dereš «тс.», схв. dereš «чалий кінь», dereška «чала кобила», дȅреж «лава, на якій б’ють»;

Фонетичні та словотвірні варіанти

дерешува́тий «чалий; укритий шерхлим льодом (про шлях); трухлявий, порохнявий Л»

де́риш «тс.»

дире́шка «чала кобила»

дирешкува́тий «чалий»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
deresz «сіруватий, сивуватий; лава, на якій б’ють»	польська
кобы́ла «дошка, до якої прив’язували для покарання батогом»	російська
dereš «чалий кінь»«чала кобила»	сербохорватська
dereška «чалий кінь»«чала кобила»	сербохорватська
dereš «тс.»	словацька
deres «вкритий інеєм; білуватий; сіруватий» (deres ló «сірий кінь»)	угорська
дȅреж «лава, на якій б’ють»	українська
dereš «лава, на якій б’ють»	чеська
der «іній»	?
значення «лава, на якій б’ють»	?
кобы́ла «дошка, до якої прив’язували для покарання батогом»	?
кобы́ла «дошка, до якої прив’язували для покарання батогом»	?

де́рти «розривати на шматки; зривати; дряпати; брати зайве, грабувати; карати биттям; поквапно втікати»

псл. *derti, *dьrǫ i dьrati, derǫ;

споріднене з лит. dìrti «здирати; бити», лтс. dìrât «здирати шкіру», гр. δέρω, аорист ἐδάρην «тс.», дінд. dṛṇáti «тріскається, розколюється», ав. dar- «колоти», кімр. darn «шматок, частина», гот. distairan «розривати», дангл. teran «тс.», двн. zẹrren «руйнувати», нвн. zerren «шарпати, рвати», Zorn «гнів, лють», алб. djerr «знищую, гублю»;

іє. *der- «тріскатися; роздирати»;

значення «швидко побігти» у де́рнути (пор. також р. драть «бігти», удира́ть, п. [drzeć] «швидко бігти», ч. [dere] «біжить», [zdírat] «утікати», слн. dréti «бігти» і под.), можливо, є вторинним, пор. н. abhauen «утекти», ausreissen «тс.», проте не можна відкидати припущення про зв’язок з дінд. drāti «біжить, поспішає», гр. διδρασκω, δραναι «бігти»;

р. драть, деру́, бр. дзе́рці, др. дьра́ти, дьрнути, п. drzeć, ч. dráti, dříti, слц. drieť, вл. drěć, нл. drěś, полаб. derĕ, болг. дера́, м. дере, схв. дéрати, drijèti, слн. dréti, dêrem, стсл. дьрати, дерѫ;

Фонетичні та словотвірні варіанти

вди́рливий «причіпливий»

ви́дерство «здирство»

ви́дертус «здирця»

ви́дерця «тс.»

видира́ти

дери́га «грабіжник»

дери́нник «ожина сиза, Rubus caesius L.» (бот.)

дері́зний «задерикуватий»

дері́й «грабіжник, шкуродер; напилок»

дері́ння «ганчір’я»

дерка́ч «стертий віник»

дерка́читися «стиратися» (про віник)

деркачува́ти «бити деркачем»

дерки́й «шерехатий»

дерлю́га «ганчірка»

дермо́ «груба тканина»

дерни́ця «дошка»

дерну́ти «рвонути; взяти зайве; швидко побігти»

дерону́ти «тс.»

дерри́на «чагарник з колючих кущів»

де́ртися «розриватися; забиратися високо; [горланити]»

де́рти́ця «тонка дошка»

де́рти́чний «зроблений з дертиці»

дертки́й

дерть «борошно грубого млива»

дертя́ний «зроблений з дерті»

деру́н «грабіжник; хабарник; чесальник вовни; [(іхт.) йорж Ва; окунь Mo]»

деруни́ «оладки з сирої тертої картоплі»

деру́ха «батоги квасолі»

деручки́й

дра́ка «бійка»

дра́ло «грабіжник»

дра́ля «жінка, що скубе пір’я»

дра́нець «обшарпанець»

дранє́ «дертий луб для плетіння кошиків»

дра́ний

дра́ник «картопляник»

дра́нина «цілина»

драни́ця «дощечка»

драничи́на «тс.»

дра́нка «тонка дощечка, драниця; подерта, зношена одежина; [обшарпана жінка; їжа з запеченої тертої картоплі ЛексПол]»

дранка́вий

дранкува́ти «покривати дранкою»

драння́

дрант «лахміття»

дранта́вий «подертий»

дранти́вий «тс.»

дранти́на «ганчірка; [подерта одежина Ж]»

дрантю́х «подертий мішок»

дра́нтя «тс.»

дрань «тс. ВеНЗн; драниця»

дрань «лахміття; драниці»

дра́нька «драниця»

драта «гноблення, побори»

дра́ти «розривати на шматки, дерти; здирати, грабувати; дряпати; швидко бігти; [піднімати цілину; переробляти зерно на крупу; терти сиру картоплю ЛексПол]»

драч «задерика»

дра́ча «здирство, хабарництво; [здирник, хабарник Бі]»

драчи́нє «тирса»

дра́чка «лісопилка; дошка; сварка; задерика Ж]»

дра́чний «хворий (зуб)»

дря́ний «пошматований»

дрянь «драниця»

дьор (у виразі дати дьору «втекти»)

заде́ра «тріска»

задера́ка «задерикувата людина»

задера́чка «задирка коло нігтя»

задери́жка «запал»

задери́ка

задерикуватий

задері́й

за́дерки «тс.»

зади́ра

задира́ка «тс.»

задира́куватий

задира́ти

зади́рга

зади́рґа «тс.»

задири́куватий

зади́ристий

зади́ришка «тс.; задерикувата людина»

за́ди́рка «задерта шкірочка коло нігтя; задерте місце; [сварка]»

зади́ркуватий

зади́рливий

зади́рчастий «який має задирки»

за́дра «подряпина»

задьо́р «причина сварки, бійки»

задьо́ра «задирака»

задьо́рний «задирливий»

зде́рка «гольян, Leuciscus phoxinus» (іхт.)

здертя́

здира́льний

здира́льник

здира́ти

здира́ч

зди́ркуватий

зди́рник

зди́рок «жир на внутрішньому боці здертої шкіри»

зди́рственно

зди́рство

зди́рський

зди́рця

зди́рщик

зди́рщина

здір «нутряне сало»

здранті́ти

навдера́нці

навде́ри «навтіки»

навди́ранцї

навдьо́ри «тс.»

нади́ра «подряпина»

на́дра «тс.»

обде́рливий

обде́ртус «обідранець»

обдертю́х «тс.»

обдира́йло «грабіжник»

обдира́льний

обдира́ти

обди́рка

обди́рний

обди́рство

обі́дра́нець

одера́чка «гребінь для розчісування льону»

переди́р

переди́рка «сварка»

передра́нтус «обідранець»

передра́чка «сварка»

пере́дри (якась хвороба)

підди́р (гірн.)

піддира́льник (гірн.)

піддира́ти «дерти гнізда; брати стільники з вуликів»

піддира́ч (гірн.)

підди́рка (гірн.)

подере́ча «побори, податки»

придира́тися

приди́рливий

проди́рини «святкування на другий день хрестин»

роздо́р «розбрат»

роздо́рний

удертя́ «вторгнення»

удьо́рити «швидко побігти, втекти»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
dar- «колоти»	авестійська
djerr «знищую, гублю»	албанська
дзе́рці	білоруська
дера́	болгарська
drěć	верхньолужицька
distairan «розривати»	готська
δέρω	грецька
διδρασκω	грецька
teran «тс.»	давньоанглійська
zẹrren «руйнувати»	давньоверхньонімецька
dṛṇáti «тріскається, розколюється»	давньоіндійська
drāti «біжить, поспішає»	давньоіндійська
дьра́ти	давньоруська
*der- «тріскатися; роздирати»	індоєвропейська
darn «шматок, частина»	кімрська
dìrât «здирати шкіру»	латиська
dìrti «здирати; бити»	литовська
дере	македонська
drěś	нижньолужицька
abhauen «утекти»	німецька
zerren «шарпати, рвати»	нововерхньонімецька
derĕ	полабська
drzeć	польська
*derti	праслов’янська
драть	російська
дéрати	сербохорватська
drieť	словацька
dréti	словенська
dêrem	словенська
дьрати	старослов’янська
деру́	українська
дьрнути	українська
дерѫ	українська
dráti	чеська
dříti	чеська
*dьrǫ	?
derǫ	?
ἐδάρην «тс.»	?
Zorn «гнів, лють»	?
де́рнути (пор. також р. драть «бігти», удира́ть, п. [drzeć] «швидко бігти», ч. [dere] «біжить», [zdírat] «утікати», слн. dréti «бігти» і под.)	?
abhauen «утекти»	?
ausreissen «тс.»	?
δραναι «бігти»	?

дра́ла «бігом, геть, шасть»

давня іменникова форма, утворена від дієслова дра́ти (де́рти) з переносним значенням «утікати» (пор. р. удира́ть «тс.»);

р. [дра́ло] «втеча», бр. дра́ла даць «утекти», п. drała dać «тс.» (з укр.?);

Фонетичні та словотвірні варіанти

д «утекти»

дра́ли «заячі ноги»

дралува́ти «швидко тікати»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
дра́ла «утекти»	білоруська
drała dać «тс.» (з укр.?)	польська
дра́ло «втеча»	російська
дра́ти «утікати» (де́рти)(пор. р. удира́ть «тс.»)	?

визьо́рка «розв’язна дівчина» (знев.)

Ва;

очевидно, походить від п. [wydziorka] «суперечка, сварка», пов’язаного з wydziery (жарт.) «биття, удари», спорідненим з укр. дерти;

спочатку, можливо, так називали задерикувату, сварливу жінку;

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
wydziorka «суперечка, сварка»	польська
дерти	українська

ґра́та «прут залізної решітки; карта (на тканині)»

запозичення з польської мови;

п. krata «залізні або деревʼяні прути, грати; карта на тканині», [garata] «тс.», як і схв. [grȃta] «грати; (тех.) грохот», походить від іт. grata «грати, огорожа» чи слат. crata, grata «грати, огорожа, брама; решето», повʼязаних з лат. сrātis «плетиво; огорожа, пліт», спорідненим з дангл. hyrdel «очеретяний пліт; огорожа», нвн. Hürde «плетена загорожа», гр. κάρταλ(λ)ος «кошик, короб»;

зведення українських і польських форм до нім. Gerät «прилад; посуд» (Шелудько 29) позбавлене підстав;

бр. [крата] «ґратчаста огорожа»;

Фонетичні та словотвірні варіанти

грата (XVII ст.)

гра́та «тс.»

ґрата

гра́ти

ґра́ти «залізна решітка»

ґра́тка «огорожа зі штахету»

ґра́тки

грато́ваний

ґратува́ти «обносити ґратами»

гра́тчаний

гратча́стий

ґратча́стий

гратча́тий

грать

драти

кра́та «тс.»

межиґра́ття «решітка»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
крата «ґратчаста огорожа»	білоруська
κάρταλ(λ)ος «кошик, короб»	грецька
hyrdel «очеретяний пліт; огорожа»	давньоанглійська
grata «грати, огорожа»	італійська
сrātis «плетиво; огорожа, пліт»	латинська
Gerät «прилад; посуд»	німецька
Hürde «плетена загорожа»	нововерхньонімецька
krata «залізні або деревʼяні прути, грати; карта на тканині»	польська
grȃta «грати; (тех.) грохот»	сербохорватська
crata	середньолатинська
garata «тс.»	?
grata «грати, огорожа, брама; решето»	?

дерва́н «дернина»

через посередництво білоруської мови запозичено з литовської;

лит. dirvonas «переліг» походить від dirvà «поле, земля», пов’язаного з dìrti «здирати; звільняти від дерну» (Потебня К ист. зв. IV 18–19), спорідненим з псл. *dьrati, *derti, укр. де́рти;

е в укр. дерва́н з’явилося в результаті вторинного зближення з де́рба, де́рти і под;

р. [дырва́н] «переліг», бр. дзірва́н, п. dyrwan «тс.»;

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
дзірва́н	білоруська
dirvonas «переліг»	литовська
dyrwan «тс.»	польська
*dьrati	праслов’янська
дырва́н «переліг»	російська
де́рти	українська
дерва́н з'явилося в результаті вторинного зближення з де́рба	українська
dirvà «поле, земля»	?
dìrti «здирати; звільняти від дерну»	?
*derti	?
де́рти	?

дере́за́ «повій, Lycium L.; карагана кущова, Caragana frutex; [плаун, п’ядич, Lycopodium clavatum L; гостриця, Asperugo procumbens L. Mak; настирлива людина; сварка]» (бот.)

загальноприйнятої етимології не має;

пов’язується з деру́, де́рти (ЭССЯ 4, 205–206; Горяев 89), з де́ргати (Преобр. І 180; Фасмер–Трубачев І 502), з дразни́ти (Варбот Sl. Wortst. 159–161);

можливий зв’язок і з іє. *dhereĝh- «міцний, міцно тримати» (тоді споріднене з дінд. dṛhyati «зміцнює», ав. darəzayeiti «міцно зв’язує», darəza «прив’язка, причіпка», dərəz- «зав’язки, кайдани, пута») або з дере́н «кизил», дірл. draigen «терен; дика груша», кімр. draen «терен»;

р. дереза́ «жовта акація; підмаренник чіпкий, Galium aparine L. та ін. (переважно колючі або чіпкі рослини)», [дерю́за] «тс.», [деря́жка] «плаун», бр. дзераза́, п. dereza (з укр.), dzierazna, dzieraza «тс.», ч. derezek (бот.) «верес, Calluna», deryzda «підмаренник чіпкий», схв. дèрезга (бот.) «вех, Sium latifolium L.; настурція, Nasturcium officinale та ін.», слн. deréze «залізні кігті, що прикріплюються до взуття»;

Фонетичні та словотвірні варіанти

дариза «повій»

дерези́на

дерезка

дерезня́к «жовта акація»

дерезю́к «той, що живе в дерезі; сварлива людина»

дерюза «тс.»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
darəzayeiti	авестійська
darəza	авестійська
dərəz-	авестійська
дзераза́	білоруська
draigen «терен; дика груша»	давньоірландська
*dhereĝh- «міцний, міцно тримати» (тоді споріднене з дінд. dṛhyati «зміцнює», ав. darəzayeiti «міцно зв’язує», darəza «прив’язка, причіпка», dərəz- «зав’язки, кайдани, пута»)	індоєвропейська
draen «терен»	кімрська
dereza «тс.» (з укр.), dzierazna, dzieraza	польська
дереза́ «жовта акація; підмаренник чіпкий, Galium aparine L. та ін. (переважно колючі або чіпкі рослини)»	російська
дèрезга «вех, Sium latifolium L.; настурція, Nasturcium officinale та ін.» (бот.)	сербохорватська
deréze «залізні кігті, що прикріплюються до взуття»	словенська
дерю́за «тс.»	українська
деря́жка «плаун»	українська
derezek «верес, Calluna»«підмаренник чіпкий» (бот.)	чеська
deryzda «верес, Calluna»«підмаренник чіпкий» (бот.)	чеська
деру́	?
де́рти	?
де́ргати	?
дразни́ти	?
дере́н «кизил»	?

дерени́ти «задирати голову»

власне українське експресивне утворення на базі дієслова де́рти (пор. де́рти но́са «пихато поводитися»);

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
де́рти (пор. де́рти но́са «пихато поводитися»)	?

дере́ч «утеча»

експресивне утворення, пов’язане з де́рти в значенні «швидко бігати, утікати»;

еч з’явилося в цьому слові, можливо, під впливом синонімічного втеча;

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
де́рти «швидко бігати, утікати»	?
еч	?
втеча	?

дере́ча «дереза, Lycium barbarum» (бот.)

очевидно, пов’язане з де́рти, оскільки дереза має колючки, або є експресивною видозміною назви дере́за́ (див.);

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
де́рти	?
дере́за́	?

дере́ча «сорт кислих вишень» (бот.)

очевидно, пов’язане з де́рти (пор. дерти у роті, горлі – про щось терпке на смак, гірке й под.);

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
де́рти (пор. дерти у роті, горлі -- про щось терпке на смак, гірке й под.)	?

дерка́ч «Сrех crex L.» (орн.)

утворення від звуконаслідувального дієслова де́ркати, пов’язаного з вигуком дер, що імітує крик птаха;

відповідники з інших слов’янських мов виявляють деякі звукові відмінності звуконаслідувальної основи;

р. [дерка́ч], дерга́ч, бр. дзерга́ч, [дзярга́ч], драч, п. derkacz (можливо, з укр.), [dzierkacz, dyrkacz, drekacz, dziergacz] «Crex crex», derkać «видавати звук дер» (про деркача), ч. drkač, бол г. дъ́ркавец, дърда́вец, слн. dérež;

Фонетичні та словотвірні варіанти

дерга́ч

деркача́ «пташеня деркача»

деркачиня́ «тс.»

де́рти «видавати звук дер» (про деркача)

дерча́к «тс.»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
дзерга́ч	білоруська
derkacz (можливо, з укр.)	польська
дерка́ч	російська
dérež	словенська
дерга́ч	українська
дзярга́ч	українська
драч	українська
дер «Crex crex»«видавати звук » (про деркача)	українська
дъ́ркавец	українська
дърда́вец	українська
drkač	чеська
де́ркати	?
дер	?

дермати́н «тканина, що імітує шкіру»

через російське посередництво запозичено з французької або німецької мови;

фр. dermatine, нім. Dermatín зводяться до гр. δερμάτινος «шкіряний», утвореного від δέρμα (род. в. δέρματος) «шкіра», пов’язаного з дієсловом δέρω «здираю», спорідненим з псл. *derti, укр. де́рти;

р. болг. дермати́н, бр. дэрмаці́н, п. dermatyn, ч. dermatin, слц. dermatín;

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
дэрмаці́н	білоруська
дермати́н	болгарська
δερμάτινος «шкіряний»	грецька
Dermatín	німецька
dermatyn	польська
*derti	праслов’янська
дермати́н	російська
dermatín	словацька
де́рти	українська
dermatine	французька
dermatin	чеська
δέρματος «шкіра»	?
δέρω «здираю»	?

дерю́га «товста, груба тканина; рядно, покривало; килим, попона; плахта темного кольору»

утворене від дієслова де́рти за допомогою суфікса -’уг-;

в українській мові зблизилося з де́рга «ковдра; попона; чорна запаска»;

р. дерю́га́ «груба тканина, ковдра або підстілка з неї», бр. дзеру́га, дзяру́га «тс.»;

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
дзеру́га	білоруська
дерю́га́ «груба тканина, ковдра або підстілка з неї»	російська
дзяру́га «тс.»	українська
де́рти	?
'уг-	?
де́рга «ковдра; попона; чорна запаска»	?

деря́ба «корчма на битому шляху»

пов’язане з де́рти (натяк на грабіжників-корчмарів) та його давніми суфіксальними поширеннями;

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
де́рти (натяк на грабіжників-корчмарів)	?

деря́бка «підмаренник чіпкий, Galium aparine L.» (бот.)

пов’язане з де́рти, очевидно, через чіпке стебло або через плоди з гачкоподібними щетинками;

пор. інші назви цієї рослини: укр. [липе́ць], р. [лепчи́ца, ли́пкая трава, липу́чка], ч. lipkáč, lepký rosmarýn, слц. lipkavec, вл. drapalca, болг. ле́пка, лепавец, схв. липавица, прилипача і под;

р. [деря́бка] «тс.; лісова малина та ін,; терка; черства хлібна скоринка; шерехата поверхня», [деря́бник] «колючий чагарник», п. dzierzbieniec, dzierzepnica (бот.) «Hamadryas»;

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
ле́пка	болгарська
drapalca	верхньолужицька
dzierzbieniec «Hamadryas» (бот.)	польська
dzierzepnica «Hamadryas» (бот.)	польська
лепчи́ца	російська
ли́пкая трава	російська
липу́чка	російська
деря́бка «тс.; лісова малина та ін,; терка; черства хлібна скоринка; шерехата поверхня»	російська
липавица	сербохорватська
lipkavec	словацька
липе́ць	українська
деря́бник «колючий чагарник»	українська
lipkáč	чеська
де́рти	?
інші	?
лепавец	?
прилипача	?

деря́бнути «видати непристойний звук»

очевидно, пов’язане з псл. [*deręb-] «дерти, шкрябати» і є одним з експресивних значень цього кореня;

могло виникнути і з де́рти за аналогією до шкрябну́ти;

не виключений також зв’язок із звуконаслідувальним вигуком дер;

р. [деря́бать] «дерти, шкрябати; голосно кричати», [деря́бнуть] «голосно заспівати; вистрелити»;

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
*deręb- «дерти, шкрябати»	праслов’янська
деря́бать «дерти, шкрябати; голосно кричати»	російська
деря́бнуть «голосно заспівати; вистрелити»	українська
де́рти	?
шкрябну́ти	?
дер	?

доду́ра «прохід, проникнення»

неясне;

можливо, пов’язане з де́рти;

пор. проде́ртися «пробратися, насилу пройти», болг. до́дир «знос, зношування» (про одяг), схв. дóдир «дотик, доторк, контакт»;

р. [доду́р] (у виразі додуру нет «багато людей, не можна пройти, пробитися»), додо́р (у виразі додору нет «тс.»);

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
до́дир «знос, зношування» (про одяг)	болгарська
доду́р (у виразі додуру нет «багато людей, не можна пройти, пробитися»)	російська
дóдир «дотик, доторк, контакт»	сербохорватська
додо́р (у виразі додору нет «тс.»)	українська
де́рти	?
проде́ртися «пробратися, насилу пройти»	?

дра́тка «стежка»

очевидно, похідне утворення від дра́ти «дерти»;

назва могла бути зумовлена тим, що крізь зарості стежку треба було продирати, проривати;

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
дра́ти «дерти»	?

дратува́ти «дражнити»

болг. [дре́там] «підбурюю», [дре́там се] «уперто проявляю ворожість, прискіпуюсь»;

пов’язане з дра́ти;

виведення болгарських слів від алб. dredhi «хитрість» (БЕР І 426) викликає сумнів;

р. [дратова́ть] «дражнити»;

Фонетичні та словотвірні варіанти

дра́та «пригнічування, мордування»

дратівли́вий

дратівля́ «тс. Ж; роздражнювання Я»

дратівни́й

дратівни́к

дратли́вий

драто́ваний «дражливий»

дра́товати «дражнити; мордувати, мучити; підбурювати»

драту́н

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
dredhi «хитрість»	албанська
дратова́ть «дражнити»	російська
дра́ти	?

драч «колючий чагарник»

[драчина] «малина, Rubus idaeus L. ВеЗа; польова ожина, Rubus caesius L. ВеНЗн»;

похідні утворення від дра́ти;

назви мотивуються колючістю рослин;

др. драчие «чагарник, рослинність», п. dracz «барбарис», ч. ст. слц. dráč «тс.», болг. ст. драчь (рослина), схв. дрȁч «чагарник», дрȃчје (зб.), слн. dráčje «хмиз»;

Фонетичні та словотвірні варіанти

драчинь «тс.» (Mak)

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
драчь (рослина)	болгарська
драчие «чагарник, рослинність»	давньоруська
dracz «барбарис»	польська
дрȁч «чагарник»	сербохорватська
dráč «тс.»	словацька
dráčje «хмиз»	словенська
дрȃчје (зб.)	українська
dráč «тс.»	чеська
дра́ти	?
dráč «тс.»	?
драчь (рослина)	?

дра́шпати «рвати»

не зовсім ясне;

можливо, афективне похідне утворення від дра́ти, зближене з дра́пати;

Фонетичні та словотвірні варіанти

драшину́ти «рвонути»

дра́шпанка «квіти, виготовлені з пір’я»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
дра́ти	?
дра́пати	?

дремену́ти «швидко побігти, втекти»

афективне утворення, очевидно, пов’язане з де́рти, 1 ос. мн. деремо́ (п. drzeć, 1 ос.мн. [dremy, drem]), пор. драти, дьо́ру да́ти «тс.»;

Фонетичні та словотвірні варіанти

дре́нути «тс.»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
деремо́ (п. drzeć, 1 ос.мн. [dremy, drem])	осетинська
де́рти	?
деремо́ (п. drzeć, 1 ос.мн. [dremy, drem])	?
драти	?
дьо́ру да́ти «тс.»	?

дри́зну́ти «побігти, втекти, дременути; ударити»

очевидно, результат афективної видозміни дієслова драти в значенні «швидко бігти» (пор. драла дати, [дремену́ти, дрепену́ти]);

Фонетичні та словотвірні варіанти

дриза «побігти»«піти» (згруб.)

дри́зати «забиратися геть»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
драти «швидко бігти» (пор. драла дати, [дремену́ти, дрепену́ти])	?

дрік «чагарник родини бобових, Genista tinctoria L.» (бот.)

пов’язується з деру́, дра́ти як назва, мотивована колючістю деяких видів цієї рослини (пор. рос. шильная трава, п. drok kolący, drok ciernisty «Genista germanica»), причому припускається можливість зв’язку з рос. [дрок] «буйство худоби, на яку нападають ґедзі», укр. дрік «ґедзь», дрочи́ти;

менш переконливе зіставлення (Преобр. І 197) з сгр. δράκος «дракон»;

р. дрок «дрік», дро́чник, п. drok (gładki), dryk «тс.» (з укр.);

Фонетичні та словотвірні варіанти

дрок «тс. Ж; пень ВеУг»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
drok «тс.» (gładki), dryk (з укр.)	польська
дрок «буйство худоби, на яку нападають ґедзі»	російська
дрок «дрік»	російська
δράκος «дракон»	середньогрецька
дрік «ґедзь»	українська
дро́чник	українська
деру́	?
дра́ти	?
дрочи́ти	?

дру́мхатися «шкребтися, дряпатися»

афективне утворення, можливо, пов’язане з початковою частиною основи дра́ти (дря́пати);

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
дра́ти (дря́пати).	?

дря́чка «шипшина, Roşa canina L.» (бот.)

пов’язане з дра́ти] назва мотивується колючістю рослини;

пор. схв. дрȁч «терен, колючка», пасjа драча «шипшина»;

пом’якшення р, можливо, викликане аналогією до дря́пати;

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
дрȁч «терен, колючка»	сербохорватська
дра́ти	?
дрȁч «терен, колючка»	?
пасjа драча «шипшина»	?
дря́пати	?

за́дір «вишита кайма на перемітці»

очевидно, результат видозміни форми [за́бір] «вишивки на кінцях перемітки», можливо, під впливом де́рти;

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
за́бір «вишивки на кінцях перемітки»	?
де́рти	?

здзя́рда «осколок, уламок, щепка, заноза»

неясне;

можливо, похідне утворення від де́рти, дра́ти, фонетично оформлене під впливом польської мазурської вимови (закономірніше було б зде́рда);

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
де́рти	?
дра́ти	?

куведра́ха «травник, Fringa totanus L.» (орн.)

неясне;

можливо, складне утворення, пов’язане з вигуком куві́ як імітацією голосу птаха, що скидається на дівіві (divivi) (Vilček 21), і дра́ти «дерти» (тут у значенні «кричати »);

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
куві́	?
дівіві (divivi)(Vilček 21)	?
дра́ти «дерти» (тут у значенні «кричати »)	?

одр «ліжко, постіль»

псл. odrъ, можливо, споріднене з *dervo, drъva як форма з початковим значенням «настил нав-круги дерева» (Ильинский ЖМНП 1904, квітень, 382);

може бути також спорідненим з дангл. eodor «загорода, тин, житло», дісл. jaðarr, joðurr «край», двн. etar, свн. etter «паркан, край, обгороджене поле», гр. ὄστριμον «стійло, хлів», в основі яких лежить іє. *edh- «городити; частокіл» (Holthausen AeWb. 91; Bezzenberger BB 27, 144; Uhlenbeck PBrB 26, 295; Meringer IF 18, 256–257; Torp 24; Pedersen Kelt. Gr. I 178; Jóhannesson 54);

існує думка про зв’язок слова з деру́, дра́ти (Jagić AfSlPh 24, 581; Соболевский ЖМНП 1904, березень, 180; 1914, серпень, 365; Брандт РФВ 23, 95);

при цьому розвиток семантики слова залишається нез’ясованим;

непереконливе припущення (Machek Slavia 18, 73) про походження одр від *vodrъ «сушарня», нібито пов’язаного з ǫditi, vędnǫti, vedro, спорідненими з укр. ве́дро, в’я́нути;

р. одр «ліжко, ложе, постіль; піл; поміст (западня) у лісі на ведмедя», [одёр] «тс.», [одри́на] «хлів, сінник», [о́дрина] «спальня», бр. [адры́на] «сінник», [адзёр] «пристосування, на якому сушать вику, горох», др. одръ «ліжко, постіль; лавка; спальня», одрина «хлів (?), сінник (?); хата», п. odryna «приміщення для сіна», ч. odr «стовп, остов; альтанка», [vodr] «горище в повітці», слц. vodôr «клуня», болг. о́дър «поміст, ложе; віконниця», м. одар «дерев’яна лежанка», схв. о̀дар «ложе, поміст», слн. óder «настил, сінник», стсл. одръ «ложе, постіль; труна»;

Фонетичні та словотвірні варіанти

одри́на «тс.; спальня або кімната взагалі Ж, Пі; приміщення для воза, саней, сіна ЛексПол»

одри́ня «ліжко, постіль»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
адры́на «сінник»	білоруська
о́дър «поміст, ложе; віконниця»	болгарська
ὄστριμον «стійло, хлів»	грецька
eodor «загорода, тин, житло»	давньоанглійська
etar	давньоверхньонімецька
jaðarr	давньоісландська
одръ «ліжко, постіль; лавка; спальня»	давньоруська
*edh- «городити; частокіл»	індоєвропейська
одар «дерев’яна лежанка»	македонська
odryna «приміщення для сіна»	польська
odrъ	праслов’янська
одр «ліжко, ложе, постіль; піл; поміст (западня) у лісі на ведмедя»	російська
о̀дар «ложе, поміст»	сербохорватська
etter «паркан, край, обгороджене поле»	середньоверхньнімецька
vodôr «клуня»	словацька
óder «настил, сінник»	словенська
одръ «ложе, постіль; труна»	старослов’янська
ве́дро	українська
одёр «тс.»	українська
одри́на «хлів, сінник»	українська
о́дрина «спальня»	українська
адзёр «пристосування, на якому сушать вику, горох»	українська
одрина «хлів (?), сінник (?); хата»	українська
vodr «горище в повітці»	українська
odr «стовп, остов; альтанка»	чеська
*dervo	?
значенням «настил нав-круги дерева»	?
joðurr «край»	?
деру́	?
дра́ти	?
одр «сушарня»	?
vędnǫti	?
vedro	?
в'я́нути	?

самоде́ри «рибальське знаряддя для вилову сомів»

очевидно, результат видозміни незафіксованої форми *сомодери, утвореної з основ слів сом і де́рти «витягати» зі зближенням першого компонента із займенником сам;

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
*сомодери	українська
сом «витягати»	українська
сам	українська
де́рти	українська

приді́рок «уперше оброблена ділянка землі, додана до основного поля»

пов’язане з [дра́ти] «піднімати цілину», [ви́дерти] «уперше обробити землю» ЛексПол, [ви́дранка] «уперше оброблена ділянка землі» тж;

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
дра́ти «піднімати цілину»	українська
ви́дерти «уперше обробити землю»	українська
ви́дранка «уперше оброблена ділянка землі»	українська

трант «ганчір’я, лахміття» (мн. [тра́нти])

не зовсім ясне;

можливо, результат фонетичної видозміни форми [дрант] «тс.», похідної від дра́ти;

може бути також похідним утворенням від те́рти ([*трати], пор. р. [трать] «терти»);

бр. тра́нты, [тра́нды] «тс.»;

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
тра́нты	білоруська
тра́нды «тс.»	білоруська
дрант «тс.»	українська
дра́ти	українська
те́рти ([трати], пор. р. [трать*] «терти»).	українська
*трати	українська
трать	українська

убдирту́с «обірванець (про дітей); голодранець» (ірон.)

результат фонетичної видозміни слова [обде́ртус], утвореного як псевдолатинізм від (об)де́рти;

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
обде́ртус	українська
де́рти	українська

у́да́р

утворення з префікса у- і кореня дар-, спорідненого з де́рти, дра́ти, які через псл. *derti, *dьrǫ i dьrati, derǫ зводяться до іє. *dē˘r-/dō˘r-/derǝ- «колоти, здирати (шкуру)»;

а в уда́р з псл. а ‹ іє. ō;

зіставляється з гр. δη̃ρις «суперечка; бій, битва, боротьба», дінд. dāras «тріщина, щілина, дірка», dṛṇā́ti «розколює»;

р. уда́р, уда́рить, бр. уда́р, уда́рыць, др. ударъ «удар (грому); стук», уда́рити «ударити об землю; кинути на землю; стукнути; накинутись», п. udar, uderzenie, uderzyć, ч. úder, слц. úder, udriet’, нл. deriś «ударити», болг. у́дар, уда́ря, у́дрям, м. удар, схв. у̏да̄р, у̀дарити, слн. udár, udáriti, стсл. оударити;

Фонетичні та словотвірні варіанти

вдар

вда́рити

вда́ритися

вдаря́ти

вдаря́тися

зуда́рник

неуда́рний

уда́рити «вчинити удар, покарати О»

уда́ритися

уда́рний

уда́рник

уда́рництво

уда́рницький

ударя́ти

ударя́тися

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
уда́р	білоруська
уда́рыць	білоруська
у́дар	болгарська
уда́ря	болгарська
у́дрям	болгарська
δη̃ρις «суперечка; бій, битва, боротьба»	грецька
dāras «тріщина, щілина, дірка»	давньоіндійська
dṛṇā́ti «розколює»	давньоіндійська
ударъ «удар (грому); стук»	давньоруська
уда́рити «ударити об землю; кинути на землю; стукнути; накинутись»	давньоруська
*dē˘r-/dō˘r-/derǝ- «колоти, здирати (шкуру)»	індоєвропейська
ō	індоєвропейська
удар	македонська
deriś «ударити»	нижньолужицька
udar	польська
uderzenie	польська
uderzyć	польська
*derti	праслов’янська
*dьrǫ	праслов’янська
dьrati	праслов’янська
derǫ	праслов’янська
а	праслов’янська
уда́р	російська
уда́рить	російська
у̏да̄р	сербохорватська
у̀дарити	сербохорватська
úder	словацька
udriet'	словацька
udár	словенська
udáriti	словенська
оударити	старослов’янська
де́рти	українська
дра́ти	українська
úder	чеська
уда́р	?

штанодра́н «Azalea pontica L. (Rhododendron flavum Don.) (інша українська назва драпоштан)» (бот.)

складне слово, утворене зі слів штани́ і дра́ти «дерти»;

рослина становить собою високий чагарник і названа так, очевидно, за дряпуче гілля;

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
дра́ти	українська
штани́ «дерти»	?

Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України