ДЕРЕНЧАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
деренькота́ти
звуконаслідувальні утворення, пор. вигуки [дрень], ч. слц. drnk, болг. дрън;
р. тре́нькать, ч. drnkotati, drnkati, drnčeti, слц. drnkať, drnčať, болг. дръ́нкам, м. дрнка, схв. дрнкати, слн. dréncati;
Фонетичні та словотвірні варіанти
деренча́ло
деренча́ти
деренча́тий
деренчли́вий
деренькоті́ти
дереньку́чий
дзеренча́ти
дренча́ти
дре́нькати
дре́нькіт
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дрън | болгарська |
| дръ́нкам | болгарська |
| дрнка | македонська |
| тре́нькать | російська |
| дрнкати | сербохорватська |
| drnk | словацька |
| drnkať | словацька |
| drnčať | словацька |
| dréncati | словенська |
| drnk | чеська |
| drnkotati | чеська |
| drnkati | чеська |
| drnčeti | чеська |
| вигуки | ? |
дзеренча́ти «деренчати»
результат видозміни форми деренча́ти, очевидно, під впливом вигуку дзень (див.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| деренча́ти | ? |
| дзень | ? |
жеренкоті́ти «звучати, лунати»
звуконаслідувальне утворення, паралельне до дзеленькоті́ти, деренча́ти;
Фонетичні та словотвірні варіанти
жеренчати
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дзеленькоті́ти | українська |
| деренча́ти | українська |
черепкати «деренчати, рипіти, тріскотіти»
пов’язане з черепо́к;
очевидно, виникло на основі словосполуки деренча́ти, як черепки́;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| черепо́к | ? |
| деренча́ти | ? |
| як черепки́ | ? |
черча́ти «бряжчати; дзюркотіти»
звуконаслідувальне утворення, подібне до [джурча́ти], дзюрча́ти, деренча́ти тощо;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| джурча́ти | ? |
| дзюрча́ти | ? |
| деренча́ти | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України