ДЕРГІВКА — ЕТИМОЛОГІЯ
де́рга́ти «смикати; чесати клоччя дергальним гребенем Me»
псл. *dьṛgati «обробляти льон, обдирати його стебла (зривати головки та листя швидким рухом)» продовжує іє. *dergh-, що є поширенням кореня *der- «дерти» формантом -gh-;
споріднене з лит. dìrgti «розслабитися», dìrginti «подразнювати, збуджувати», лтс. dragât «смикати, рвати», дангл. tiergan «дратувати, збуджувати», снн. tergen «смикати, рвати; збуджувати», targen «тс.», гол. tergen «тягти; смикати; сердити, дратувати», свн. zergan, нвн. zergen «тс.», норв. (розм.) terga «дратувати»;
зіставлення з лат. stringo «натягую, стискаю, зриваю» (Machek ESJČ 127–128) викликає сумнів;
р. дёргать «смикати», бр. дзерга́ць, др. дьргати «тс.», п. dziergać «чесати льон; гаптувати; обшивати петлі; [трясти, смикати]», ч. drhati «тремтіти; терти (льон)», слц. drgať «смикати, штовхати, трясти», вл. dźernyć «смикати, тріпати», нл. źergas «тс.», полаб. dargnǫt «смикати, чесати льон», болг. дъ́ргам «тягну; чешу льон; [хапаю]», слн. dŕgali «терти, чесати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
де́рга
«залізна щітка для чесання прядива Mo; скребло Л»
де́ргавка
де́ргальний
дергани́ця
де́рганка
дерга́р
«той, хто плете линви з прядива»
дерга́ч
«чесальник; знаряддя для витягування цвяхів»
де́ргачка
дергі́вка
«тс.»
дергону́ти
«смикнути»
дергу́н
«той, що сильно рве Я; (іхт.) йорж Ва»
дергуне́ць
«вид танцю»
обде́ржини
«зчесана з овчини вовна»
оді́ржини
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дзерга́ць | білоруська |
| дъ́ргам «тягну; чешу льон; [хапаю]» | болгарська |
| dźernyć «смикати, тріпати» | верхньолужицька |
| tergen «тягти; смикати; сердити, дратувати» | голландська |
| tiergan «дратувати, збуджувати» | давньоанглійська |
| дьргати «тс.» | давньоруська |
| *dergh- | індоєвропейська |
| stringo «натягую, стискаю, зриваю» | латинська |
| dragât «смикати, рвати» | латиська |
| dìrgti «розслабитися» | литовська |
| źergas «тс.» | нижньолужицька |
| zergen «тс.» | нововерхньонімецька |
| terga «дратувати» (розм.) | норвезька |
| dargnǫt «смикати, чесати льон» | полабська |
| dziergać «чесати льон; гаптувати; обшивати петлі; [трясти, смикати]» | польська |
| *d «обробляти льон, обдирати його стебла (зривати головки та листя швидким рухом)» | праслов’янська |
| дёргать «смикати» | російська |
| zergan | середньоверхньнімецька |
| tergen «смикати, рвати; збуджувати» | середньонижньонімецька |
| drgať «смикати, штовхати, трясти» | словацька |
| dŕgali «терти, чесати» | словенська |
| drhati «тремтіти; терти (льон)» | чеська |
| *der- «дерти» | ? |
| -gh- | ? |
| dìrginti «подразнювати, збуджувати» | ? |
| targen «тс.» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України