ДЕРБУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
де́рба «дерен»
псл. *dьrb-/derb- «шкрябати, здирати» походить від іє. *derbh«тс.», що є поширенням кореня *der«дерти»;
споріднене з двн. zurba «дерен», нн. torf «дерен, трава», нвн. Torf «торф», дфриз. дангл. turf, дісл. torf(a), шв. torf «тс.», дат. tørv «тс.; дерен; земля», дінд. darbháḥ «трава, купина»;
тлумачення ч. drbat як експресивного утворення до ч. dráti (Holub–Lyer 140; пор. також Holub–Kop. 106) безпідставне;
р. [дерба́] «переорана цілина; переліг, порослий дерном», [дербина́] «тс.», [дерби́ть] «дряпати, шкрябати», [дере́бить] «тс.», бр. дзярба́к «пружинна борона», ч. drbati «дерти, дряпати», drbaný «тертий», слц. drba «нерест», drbat′ «трясти, скубти», слн. drbácati «шкрябати, чесати, рити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
де́рбати
«знімати дерен»
дерби́на
«дернина»
дербіна́
«гущавина, хащі; цілина, переліг»
дербо́вий
дербува́ти
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дзярба́к «пружинна борона» | білоруська |
| turf | давньоанглійська |
| zurba «дерен» | давньоверхньонімецька |
| darbháḥ «трава, купина» | давньоіндійська |
| torf(a) | давньоісландська |
| turf | давньофризька |
| tørv «тс.; дерен; земля» | датська |
| *derbh «тс.» | індоєвропейська |
| torf «дерен, трава» | нижньонімецька |
| Torf «торф» | нововерхньонімецька |
| *dьrb-/derb- «шкрябати, здирати» | праслов’янська |
| дерба́ «переорана цілина; переліг, порослий дерном» | російська |
| drba «нерест»«трясти, скубти» | словацька |
| drbat′ «нерест»«трясти, скубти» | словацька |
| drbácati «шкрябати, чесати, рити» | словенська |
| дербина́ «тс.» | українська |
| дерби́ть «дряпати, шкрябати» | українська |
| дере́бить «тс.» | українська |
| drbat | чеська |
| dráti | чеська |
| drbati «дерти, дряпати»«тертий» | чеська |
| drbaný «дерти, дряпати»«тертий» | чеська |
| torf «тс.» | шведська |
| *der «дерти» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України