ДЕНИСА — ЕТИМОЛОГІЯ
Дени́с
запозичено через церковнослов’янську мову в давньоруську з грецької;
гр. Διονύσιος походить від імені бога Διόνυσος «Діоніс», за припущенням, фракійсько-іллірійського;
р. Дени́с, заст. Диони́сий, бр. Дзяні́с, др. болг. Диони́сий, п. Dionizy, ч. Dionis, Dionýsius, слц. Dionýz, схв. Dionysius, слн. Dionizij, стсл. Дионисии, Дионисъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Дениско
(1430)
Дени́ско
Діонvсій
(1627)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
Дзяні́с | білоруська |
Диони́сий | болгарська |
Διονύσιος походить від імені бога Διόνυσος «Діоніс» | грецька |
Диони́сий | давньоруська |
Dionizy | польська |
Дени́с | російська |
Dionysius | сербохорватська |
Dionýz | словацька |
Dionizij | словенська |
Дионисии | старослов’янська |
Dionis | чеська |
Диони́сий | ? |
денисе́на (сорт черешні)
походить від нім. Dönissens Knorpelkirsche «черешня Денісена», утвореного за прізвищем особи, що вивела цей сорт у Німеччині (Dönissen);
на українському й російському ґрунті відбулося зближення з ім’ям Дени́с;
р. дениссе́на «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
дени́сена
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
Dönissens Knorpelkirsche «черешня Денісена» | німецька |
дениссе́на «тс.» | російська |
Дени́с | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України