ДЕМАГОГ — ЕТИМОЛОГІЯ
демаго́г
запозичення з грецької мови;
гр. δημαγωγός «народний вождь; демагог» є складним утворенням з основ іменника δημος «народ, країна», спорідненого з дірл. dam «натовп; послідовник», дкімр. dauu «залежний, підлеглий», кімр. daw(f) «зять», дкорн. dof «тс.», і прикметника ἀγωγός «ведучий», пов’язаного з ἄγω «веду, жену», спорідненим з лат. ago «тс.»;
негативного значення слово демаго́г набуло ще в давньогрецькій мові;
р. болг. м. демаго́г, бр. дэмаго́г, п. ч. вл. demagog, слц. слн. demagóg, схв. демàгог;
Фонетичні та словотвірні варіанти
демагогі́чний
демаго́гія
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
дэмаго́г | білоруська |
демаго́г | болгарська |
demagog | верхньолужицька |
δημαγωγός «народний вождь; демагог» | грецька |
dam «натовп; послідовник» | давньоірландська |
dauu «залежний, підлеглий» | давньокімрська |
dof «тс.» | давньокорнська |
daw(f) «зять» | кімрська |
ago «тс.» | латинська |
демаго́г | македонська |
demagog | польська |
демаго́г | російська |
демàгог | сербохорватська |
demagóg | словацька |
demagóg | словенська |
demagog | чеська |
δημος «народ, країна» | ? |
ἀγωγός «ведучий» | ? |
ἄγω «веду, жену» | ? |
демаго́г | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України