ДЕЛЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

через посередництво польської мови запозичено з нижньонімецької;

снн. dele «підлога; сіни; тік», нн. dēl(e) «тс.» пов’язані з нвн. Diele «дошка, підлога»;

п. [del] «дошка, балка», deliny «підл՝ога, паркет», ч. [delina] «підлога з дощок», вл. delčica «кахель; дошка (шкільна); паркет», нл. dela «дошка», delany «зроблений з дощок», delkany, delkaty «тс.», delowaś «вистилати підлогу дошками»;

очевидно, пов’язане з [діль] «нитки, з яких плетуть рибальські сіті»;

розширення голосного у корені виникло внаслідок деетимологізації слова;

р. [диль, дель] «тс.»;

не зовсім ясне;

можливо, пов’язане з псл. děliti (пор. болг. дель «пасмо волосся», тобто «частина волосся, що відділяється від усієї його маси»);

реконструювалося др. дѣль «частина» (Лозбэ ЭИРЯ 6, 75–89);

зіставлялося також (Горяев Доп. 1, 11) з дінд. dā- (-dyati, -dyanti) «в’язати», ditá- «зв’язаний», dáma «шнурок», гр. δέω «в’яжу»;

не виключений зв’язок з псл. dělo, dělati, пор. р. [дель] «борть; отвір у борті чи у вулику», що пов’язується з dělo, děti (Фасмер І 497);

р. [дель] «рибальська сітка; частина рибальської сітки; сітчаста тканина з товстих ниток, яка використовується в рибальстві; товста нитка для сітки», др. дѣль (у виразі дѣли неводные);