ДЕЛЕГАТАМ — ЕТИМОЛОГІЯ
делега́т
запозичено з латинської мови, очевидно, через польське посередництво;
лат. dēlēgātus «посланець» є дієприкметником від dēlēgāre «відправляти, доручати», утвореного за допомогою префікса dē- від lēgāre «відправляти послом», спорідненого з lex (род. в. lēgis) «закон»;
р. болг. м. делега́т, бр. дэлега́т, п. вл. delegat, ч. слц. слн. delegát, нл. delegacija, схв. делèгāт;
Фонетичні та словотвірні варіанти
делега́ція
делегува́ти
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
дэлега́т | білоруська |
делега́т | болгарська |
delegat | верхньолужицька |
dēlēgātus «посланець» | латинська |
делега́т | македонська |
delegacija | нижньолужицька |
delegat | польська |
делега́т | російська |
делèгāт | сербохорватська |
delegát | словацька |
delegát | словенська |
delegát | чеська |
dēlēgāre «відправляти, доручати» | ? |
lēgāre «відправляти послом» | ? |
lēgis «закон» | ? |
делега́ти «дошкуляти, допікати; наполягати»
запозичення з польської мови;
п. dolegać «докучати, робити комусь прикрість», [dolęgać], dolec «тс.» є префіксальним утворенням від legać «лягати», [lęgać] «тс.», lec «лягти», що відповідає укр. ляга́ти, лягти́;
до будови та семантики пор. синонімічні укр. наполяга́ти, досади́ти, р. досади́ть, н. jemandem zusetzen «надокучати, досаждати»;
бр. далега́ць «надокучати, заважати», слц. doliehať «наполягати; мучити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
долегати
«докучати, турбувати, робити прикрість»
(1538)
доле́гливий
«докучливий, наполегливий»
доле́гливість
«неприємність, прикрість»
доле́жність
доліга́ти
долігливість
доляга́ти
«тс.»
долягли́вість
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
далега́ць «надокучати, заважати» | білоруська |
jemandem zusetzen «надокучати, досаждати» | німецька |
dolegać «докучати, робити комусь прикрість» | польська |
досади́ть | російська |
doliehať «наполягати; мучити» | словацька |
ляга́ти | українська |
наполяга́ти | українська |
dolęgać | ? |
dolec «тс.» | ? |
legać «лягати» | ? |
lęgać «тс.» | ? |
lec «лягти» | ? |
лягти́ | ? |
синонімічні | ? |
досади́ти | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України