ДЕКОРАТИВНОЇ — ЕТИМОЛОГІЯ
декора́ція
запозичення з середньолатинської мови;
слат. decorātio «оздоба, прикраса» пов’язане з decorare «прикрашати», утвореним від decus (род. в. decoris) «краса», спорідненого з decēre «прикрашати; личити», дінд. daśasyáti «робить честь», ав. dāšta- «зберігати(ся)», гр. δέκομαι «приймати, сприймати», можливо, також з цсл. дȅсити «знайти», досити «тс.», схв. десити «зустріти», укр. [судо́сити] «тс.»;
р. болг. декора́ция, бр. дэкара́цыя, п. dekoracja, ч. dekorace, слц. dekorácia, вл. dekoracija, м. схв. декорáциjа, слн. dekorácija;
Фонетичні та словотвірні варіанти
декорати́вний
декора́тор
декораці́йний
декорува́ти
деко́рум
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| dāšta- «зберігати(ся)» | авестійська |
| дэкара́цыя | білоруська |
| декора́ция | болгарська |
| dekoracija | верхньолужицька |
| δέκομαι «приймати, сприймати» | грецька |
| daśasyáti «робить честь» | давньоіндійська |
| декорáциjа | македонська |
| dekoracja | польська |
| декора́ция | російська |
| десити «зустріти» | сербохорватська |
| декорáциjа | сербохорватська |
| decorātio «оздоба, прикраса» | середньолатинська |
| dekorácia | словацька |
| dekorácija | словенська |
| судо́сити «тс.» | українська |
| dekorace | чеська |
| decorare «прикрашати» | ? |
| decoris «краса» | ? |
| decēre «прикрашати; личити» | ? |
| дȅсити «знайти» | ? |
| досити «тс.» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України