ДЕЙНЕКА — ЕТИМОЛОГІЯ
дейне́ка «народний повстанець» (іст.)
запозичення з турецької мови;
тур. değnek «палка; удар палкою» походить від перс. дегäнäк «товста палиця, дрючок»;
назва була перенесена на повстанців, озброєних дрючками;
тлумачення укр. дейне́к як складного слова, що виникло із словосполучення де́ не яки́й (М. Костомаров, Гетманство Выговского, т. II, 72, за ним SW I 435), невірне;
тлумачення укр. дейне́к як складного слова, що виникло із словосполучення де́ не яки́й (М. Костомаров, Гетманство Выговского, т. II, 72, за ним SW I 435), невірне;
п. dejnek «козак», dejnak «тс.» (з укр.), болг. дегенек «палка; удар палкою», схв. (заст.) дегèнек «удар палкою»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
де́йна
«тс.»
дейнега
дейне́к
дейнека
(з XVII ст.; вперше дейне́ками, за Літописом Величка, було названо солдатів піхотного полку, організованого у 1657 р. і озброєного рогатинами, косами, дрюччям та ін.)
дейне́цтво
дейне́цький
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дегенек «палка; удар палкою» | болгарська |
| дегäнäк «товста палиця, дрючок» | перська |
| dejnek «козак»«тс.» (з укр.) | польська |
| dejnak «козак»«тс.» (з укр.) | польська |
| дегèнек «удар палкою» (заст.) | сербохорватська |
| değnek «палка; удар палкою» | турецька |
| дейне́к | українська |
| де́ | ? |
| не | ? |
| яки́й | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України