ДЕЗЕРТИРА — ЕТИМОЛОГІЯ
дезерти́р
через посередництво російської і, можливо, німецької мови (нім. Deserteur) запозичено з французької;
фр. déserteur «дезертир» походить від déserter «покидати, дезертирувати» або відбиває безпосередньо лат. dēsertor «дезертир»;
в обох випадках слово пов’язане з лат. dēserere «залишати, дезертирувати», утвореним за допомогою префікса dē-, що означає відділення, позбавлення, від serere «з’єднувати, зв’язувати», спорідненого з дісл. sernaid «з’єднує», гр. εἴρω «ставлю в ряд», дінд. sarat- «нитка», гот. sarwa «зброя», лит. ст. seris «нитка, дратва»;
р. дезерти́р, бр. дэзерці́р, п. вл. dezerter, ч. слц. dezertér, болг. дезертьо́р, м. дезертéр, схв. дезертер, слн. dezertér;
Фонетичні та словотвірні варіанти
дезерти́рство
дезерти́рувати
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дэзерці́р | білоруська |
| дезертьо́р | болгарська |
| dezerter | верхньолужицька |
| sarwa «зброя» | готська |
| εἴρω «ставлю в ряд» | грецька |
| sarat- «нитка» | давньоіндійська |
| sernaid «з’єднує» | давньоісландська |
| dēsertor «дезертир» | латинська |
| dēserere «залишати, дезертирувати» | латинська |
| seris «нитка, дратва» | литовська |
| дезертéр | македонська |
| dezerter | польська |
| дезерти́р | російська |
| дезертер | сербохорватська |
| dezertér | словацька |
| dezertér | словенська |
| déserteur походить від déserter «дезертир»«покидати, дезертирувати» | французька |
| dezertér | чеська |
| dē- | ? |
| serere «з’єднувати, зв’язувати» | ? |
| seris «нитка, дратва» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України