ДЕГРАДАЦІЮ — ЕТИМОЛОГІЯ
деграда́ція «занепад»
запозичено в староукраїнську мову через польську з пізньолатинської, а в сучасному значенні – через російську мову з французької;
фр. dégradation «розжалування, позбавлення чинів; занепад» походить від пізньолат. dēgradātio «пониження в чині, званні», пов’язаного з дієсловом dēgradāre «знижуватися, опускатися», утвореним з префікса dē- і основи дієслова gradior «ступаю»;
р. болг. деграда́ция, бр. дэграда́цыя, п. degradacja, ч. degradace, слц. degradácia, вл. degradowanje, м. схв. деградáциjа, слн. degradácija;
Фонетичні та словотвірні варіанти
деґрадація
«усунення з уряду, відібрання прерогатив»
деґрадовати
«переміщати на нижчу посаду»
(XVII ст.)
деградувати
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дэграда́цыя | білоруська |
| деграда́ция | болгарська |
| degradowanje | верхньолужицька |
| деградáциjа | македонська |
| dēgradātio «пониження в чині, званні» | пізньолатинська |
| degradacja | польська |
| деграда́ция | російська |
| деградáциjа | сербохорватська |
| degradácia | словацька |
| degradácija | словенська |
| dégradation «розжалування, позбавлення чинів; занепад» | французька |
| degradace | чеська |
| dēgradāre «знижуватися, опускатися» | ? |
| gradior «ступаю» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України