ДЕВІЗ — ЕТИМОЛОГІЯ
деві́з
запозичено через російську мову з французької;
фр. devise «девіз» через нар.-лат. dīvīsa «розпізнавальний знак» пов’язане з лат. divido «розподіляю; відрізняю», що є складним словом, перша частина якого dī- (dis-) «роз-» споріднена з гот. dis-, гр. δια«тс.», пов’язаними з іє. *duis- «надвоє», а друга зводиться до іє. *uidh- «відділяти, роз’єднувати», з яким пов’язане псл. vьdova, укр. удова́;
значення «стисле формулювання провідної ідеї, програми дій» розвинулося в західноєвропейських мовах у середні віки на основі значення «напис на гербі»;
р. болг. деви́з, бр. дэві́з, п. dewiza, ч. слц. devíza, м. схв. девиза, слн. devíza;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дэві́з | білоруська |
| деви́з | болгарська |
| dis- | готська |
| δια «тс.» | грецька |
| *duis- «надвоє» | індоєвропейська |
| *uidh- «відділяти, роз’єднувати» | індоєвропейська |
| divido «розподіляю; відрізняю» | латинська |
| девиза | македонська |
| dīvīsa «розпізнавальний знак» | народнолатинська |
| dewiza | польська |
| vьdova | праслов’янська |
| деви́з | російська |
| девиза | сербохорватська |
| devíza | словацька |
| devíza | словенська |
| удова́ | українська |
| devise «девіз» | французька |
| devíza | чеська |
| dī- «роз-» (dis-) | ? |
| значення «стисле формулювання провідної ідеї, програми дій» | ? |
| значення «напис на гербі» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України