ДВІСТІ — ЕТИМОЛОГІЯ
дві́сті
псл. d(ъ)vě sъtě, що складається з числівника d(ъ)va «два», узгодженого з числівником sъto «сто» у формі наз.зн. в. дв;
пор. дінд. dvēśatē «двісті»;
р. две́сти, бр. дзве́сце, др. дъвѣ сътѣ, п. dwieście, ч. dvěstě, слц. dvesto, вл. нл. dwěsćě, болг. две́ста, м. двесте, схв. двȅста, слн. dvésto, стсл. дъвѣ сътѣ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
два́сто
дві́ста
двохсо́тий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дзве́сце | білоруська |
| две́ста | болгарська |
| dwěsćě | верхньолужицька |
| dvēśatē «двісті» | давньоіндійська |
| дъвѣ | давньоруська |
| двесте | македонська |
| dwěsćě | нижньолужицька |
| dwieście | польська |
| d(ъ)vě | праслов’янська |
| две́сти | російська |
| двȅста | сербохорватська |
| dvesto | словацька |
| dvésto | словенська |
| дъвѣ сътѣ | старослов’янська |
| dvěstě | чеська |
| d(ъ)va «два» | ? |
| sъto «сто» | ? |
| dvēśatē «двісті» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України