ДВІРНИКІВ — ЕТИМОЛОГІЯ
ворните́ль «товариш молодого, боярин»
запозичення з молдавської мови;
молд. ворниче́л (рум. vornicél) «тс.» пов’язане з во́рник (рум. vórnic) (іст.) «ворник, придворний чин (у Молдавії); сільський староста», запозиченим із слов’янських мов,– пор. цсл. др. дворникъ (назва посади), укр. [дві́рни́к] «комендант замку; староста» Ж;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дворникъ (назва посади) | давньоруська |
| ворниче́л «тс.» (рум. vornicél) | молдавська |
| дві́рни́к «комендант замку; староста» | українська |
| дворникъ (назва посади) | церковнослов’янська |
| во́рник «ворник, придворний чин (у Молдавії); сільський староста» (рум. vórnic)(іст.) | ? |
| дворникъ (назва посади) | ? |
двір
псл. dvorъ, пов’язане з dvьri «двері»;
споріднене з лтс. dvars «ворота», лат. forum «двір, площа, ринок», forēs «двері», дірл. dorus «двері», дінд. dvaram «ворота»;
іє. *dhuor- з первісним значенням «простір, замкнений воротами, загорода»;
р. бр. болг. м. двор, др. дворъ «будинок із садибою», п. вл. нл. dwór, ч. dvůr, слц. dvor, полаб. dör, схв. двȏр «замок; палац; двір», слн. dvór, стсд. дворъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вдві́р'я
«подвір’я»
двір
«дворова людина»
(іст.)
двіре́ць
«малий двір; палац; [вокзал]»
дві́рє
«подвір’я»
дві́рка
«дворова жінка»
(іст.)
дві́рни́к
«робітник при будинку; [хазяїн замку]»
двірни́цька
«приміщення для дворових людей»
(іст.)
двірни́цький
«лакей»
двірня́
«дворові люди»
(іст.)
двірня́чка
двіро́к
«вілла»
двірськи́й
двора́к
«дворянин при дворі (королівському і ін.); дворова людина, кріпак»
(іст.)
дворе́ць
«двірець; вокзал»
дворе́цький
(заст.)
дво́рити
«лестити; красуватися»
двори́тися
«бавитися»
дво́рище
дво́рка
«дворова жінка»
(іст.)
дворки́ня
«фрейлина, двірська дама»
дво́рник
«двірник»
дворня́га
«дворовий собака»
дворня́жка
«тс.»
дворова́ти
«випорожнятися»
дворо́вий
дворо́к
«загорода з очерету для ловлі риби»
дво́рський
«дворова людина»
(іст.)
дворува́ти
дворя́к
«тс.»
задві́рки
задвірко́вий
задві́рок
знадво́ру
надві́р
надві́р'я
«двір»
надві́рний
«розміщений у дворі; зовнішній; придворний»
надвірня́к
«кнур»
надво́рі́
па́дворок
«садиба у передмісті»
(заст.)
подві́р'я
подві́рній
«дворовий»
подві́рня
«сіни»
подво́рець
«тс.»
подво́рисько
придво́рець
«царедворець, придворний»
(іст.)
придво́рний
(іст.)
придво́рці
«придворні пани»
(іст.)
удві́р'я
«місце за дворами»
удво́ритися
«поселитися»
уздві́р'я
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| двор | білоруська |
| двор | болгарська |
| dwór | верхньолужицька |
| dvaram «ворота» | давньоіндійська |
| dorus «двері» | давньоірландська |
| дворъ «будинок із садибою» | давньоруська |
| *dhuor- з первісним значенням «простір, замкнений воротами, загорода» | індоєвропейська |
| forum «двір, площа, ринок» | латинська |
| dvars «ворота» | латиська |
| двор | македонська |
| dwór | нижньолужицька |
| dör | полабська |
| dwór | польська |
| dvorъ | праслов’янська |
| двор | російська |
| двȏр «замок; палац; двір» | сербохорватська |
| dvor | словацька |
| dvór | словенська |
| dvůr | чеська |
| dvьri «двері» | ? |
| forēs «двері» | ? |
| дворъ | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України