ДВІЙНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
два
псл. d(ъ)va, d(u)vě (‹ іє. *duuō «два», *duuoi «дві»);
споріднене з лит. dù «два», dvì «дві», лтс. divi, прус. dwai, дінд. dva, duváu, duvā, dváu, duvé, dvé, гр. δύω, лат. duo «два», duae «дві»;
р. болг. м. два, две, бр. два, дзве, др. дъва, дъвѣ, п. dwa, dwie, ч. dva, dvě, слц. dva, dve, вл. dwaj, dwě, нл. dwa, dwě, полаб. davoi, схв. двȃ, двȇ, слн. dvá, dvé, стсл. дъва, дъвѣ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
дває́
«два»
две́йки
«двічі»
дви́чи
дві
двійє́
«залізо у рала з подвійним вістрям»
дві́йка
дві́йко
«двоє»
дві́йло
«колода для запрягання двох чи трьох пар волів; ярмо О»
двійловий
«пов’язаний з двійлом»
двійля́чий
«тс.»
двійни́й
двійник
«особа, схожа з іншою; спарені предмети; [рід миски; листки позолоченого срібла Ж]»
двійня́к
«ячмінь двогранний Ж, Mak; горшки-близнята Ж»
двійня́та
дві́йця
«двійнята»
двійча́к
«вила»
двійча́стий
двійча́тий
дві́йчи
двіла
«двійнята»
двічи
«тс.»
дві́чі
дво́є
двоєм
«удвоє»
двоє́шки
«тс.»
двоїна
двої́стий
двої́стість
двої́ти
дво́йка
«двостволка»
двойко́
«двоє, пара»
двойна́стий
двойни́ти
двойство
«дуалізм»
двойча́к
«дволемішний плуг»
двойчаки́
«вила»
двойча́стий
двойча́тка
«тс.»
двойча́тник
«двійник»
двоя́к
«монета в два гроші; двійка Ж; ячмінь двогранний Mak»
двоя́кий
двоя́н
«великі соснові бруси для сплаву»
двоя́нка
(у виразі у двоя́нці «у двох однакових одежинах»)
задві́йний
«подвійний»
задво́є
«удвоє»
задвоя́кий
«двох родів»
надво́є
подві́йний
подві́йник
«двійник»
подво́ювач
ро́здвій
«роздвоєння; розбрат Нед»
роздві́йство
«розбрат»
роздві́чити
«ділити надвоє»
роздво́їти
удві́йку
удві́йці
удві́чі
удво́є
удво́х
уподві́йні
«удвоє»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| два | білоруська |
| два | болгарська |
| dwaj | верхньолужицька |
| dwě | верхньолужицька |
| δύω | грецька |
| dva | давньоіндійська |
| дъва | давньоруська |
| duo «два» | латинська |
| divi | латиська |
| dù «два» | литовська |
| два | македонська |
| dwa | нижньолужицька |
| dwě | нижньолужицька |
| davoi | полабська |
| dwa | польська |
| dwie | польська |
| d(ъ)va | праслов’янська |
| dwai | прусська |
| два | російська |
| двȃ | сербохорватська |
| dva | словацька |
| dve | словацька |
| dvá | словенська |
| dvé | словенська |
| дъва | старослов’янська |
| две | українська |
| дзве | українська |
| дъвѣ | українська |
| двȇ | українська |
| дъвѣ | українська |
| dva | чеська |
| dvě | чеська |
| d(u)vě (‹ іє. *du$uō «два», *du$uoi «дві») | ? |
| dvì «дві» | ? |
| duváu | ? |
| duvā | ? |
| dváu | ? |
| duvé | ? |
| dvé | ? |
| duae «дві» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України