ДВОХСОТА — ЕТИМОЛОГІЯ
дві́сті
псл. d(ъ)vě sъtě, що складається з числівника d(ъ)va «два», узгодженого з числівником sъto «сто» у формі наз.зн. в. дв;
пор. дінд. dvēśatē «двісті»;
р. две́сти, бр. дзве́сце, др. дъвѣ сътѣ, п. dwieście, ч. dvěstě, слц. dvesto, вл. нл. dwěsćě, болг. две́ста, м. двесте, схв. двȅста, слн. dvésto, стсл. дъвѣ сътѣ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
два́сто
дві́ста
двохсо́тий
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
дзве́сце | білоруська |
две́ста | болгарська |
dwěsćě | верхньолужицька |
dvēśatē «двісті» | давньоіндійська |
дъвѣ | давньоруська |
двесте | македонська |
dwěsćě | нижньолужицька |
dwieście | польська |
d(ъ)vě | праслов’янська |
две́сти | російська |
двȅста | сербохорватська |
dvesto | словацька |
dvésto | словенська |
дъвѣ сътѣ | старослов’янська |
dvěstě | чеська |
d(ъ)va «два» | ? |
sъto «сто» | ? |
dvēśatē «двісті» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України