ДВОРЯНИ — ЕТИМОЛОГІЯ
дворяни́н
запозичення з російської мови;
р. дворяни́н походить від др. дворянинъ, що, як і п. dworzanin, ч. dvořenín, слц. dvoranín, схв. дворанин, слн. dvorjàn, є похідним від іменника дворъ (dvorъ) «двір володаря»;
думка про утворення за зразком свн. hövesch «двірський» (нвн. höfisch «тс.»), яке, в свою чергу, є калькою фр. courtois «тс.», похідного від court «двір» (Фасмер І 489), викликає сумнів;
бр. дварані́н, болг. дворяни́н, м. дворјанин;
Фонетичні та словотвірні варіанти
дворяни́нъ
(XVIII ст.)
дворя́нство
дворя́нський
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дварані́н | білоруська |
| дворяни́н | болгарська |
| дворянинъ | давньоруська |
| дворјанин | македонська |
| dworzanin | польська |
| дворяни́н | російська |
| дворанин | сербохорватська |
| hövesch «двірський» (нвн. höfisch «тс.») | середньоверхньнімецька |
| dvoranín | словацька |
| dvorjàn | словенська |
| courtois «тс.» | французька |
| dvořenín | чеська |
| дворъ «двір володаря» (dvorъ) | ? |
| court «двір» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України