ДВАДЦЯТУ — ЕТИМОЛОГІЯ
два́дцять
псл. d(ъ)va desęti – складений числівник, утворений з числівника d(ъ)vа «два» і форми двоїни від числівника desętь «десять»;
р. два́дцать, бр. два́ццаць, др. двадесятъ, п. dwadzieścia, ч. dvacet, слц. dvadsať, вл. dwaceći, нл. dwaźasća, болг. два́десет, два́йсет, м. дваесет, схв. двáдесет, двáдест, двае́ст, слн. dvájset, стсл. дъвадесѧти;
Фонетичні та словотвірні варіанти
два́дцятеро
двадця́тий
двадця́тка
«два десятки; монета; сорт полотна; рибальська сітка; бочка на 20 відер Дз; мисливська рушниця 20-го калібру Дз»
двадця́тник
«20 паем»
двадця́ток
«двадцять»
два́йцять
удвадця́те
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| два́ццаць | білоруська |
| два́десет | болгарська |
| dwaceći | верхньолужицька |
| двадесятъ | давньоруська |
| дваесет | македонська |
| dwaźasća | нижньолужицька |
| dwadzieścia | польська |
| d(ъ)va | праслов’янська |
| два́дцать | російська |
| двáдесет | сербохорватська |
| dvadsať | словацька |
| dvájset | словенська |
| дъвадесѧти | старослов’янська |
| два́йсет | українська |
| двáдест | українська |
| двае́ст | українська |
| dvacet | чеська |
| d(ъ)vа «два» | ? |
| desętь «десять» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України