ДАРИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
дар
псл. darъ, пов’язане з dati, як žirъ з žiti, ріrъ з piti;
споріднене з гр. δѽρον «подарунок», вірм. tur «тс.»;
р. бр. болг. м. дар, др. даръ, п. ч. слц. вл. нл. dar, схв. дȃр, слн. dár, стсл. даръ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бе́здар
безда́ра
вдарми́цю
«надармо»
відда́рок
«взаємний подарунок»
дара́
«причастя»
да́ра
«дарунок»
дара́мно
«даремно»
дарани́ця
«подарунок»
да́рбенний
«дарчий»
даре́вний
«даремний»
даре́мне
«даремно»
даре́мний
даре́мщина
«подароване»
дари́зна
«речі особистого користування, що даються в придане молодій»
дари́знина
«тс.»
дари́ти
дари́ця
«дарунок»
дарівни́к
«той, хто дарує»
дарівщина
«подароване»
дарі́жний
«дарований»
да́рма́
«даремно; не варто, хай»
дарми́й
«даровий»
дарми́ця
«незначна річ, добро, що легко прийшло»
да́рмо
дармува́ти
«гаяти час; перебувати без ужитку»
дарни́к
«артос (освячений хліб)»
да́рниця
«дарча грамота»
(заст.)
даровани́на
«дар»
даровизна
«подаровані речі»
даровий
даровина́
«жертва»
дарови́тий
дарови́ця
«те, що дісталося даром»
дарови́ще
«вид дитячої гри»
даровни́й
«даровий»
даро́к
«дар»
да́ром
дарома́
«тс.»
даро́мщина
«дарова праця»
да́рство
«дар»
дарува́ти
дару́нок
да́рчий
зада́р
задаре́мно
зада́рма
зада́ром
надаре́мне
«надаремно»
надаре́мний
нада́рмо
незда́ра
незда́рисько
обдаро́вувати
одда́ра
«віддяка»
одда́рок
«тс.»
подару́нок
прида́рка
«тс.»
при́дарний
«випадковий»
при́дарність
«випадковість»
прида́рок
«випадок»
роздарко́вуватися
«роздавати»
ударми́цю
узада́р
«тс.»
узда́р
«даром»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дар | білоруська |
| дар | болгарська |
| dar | верхньолужицька |
| tur «тс.» | вірменська |
| δѽρον «подарунок» | грецька |
| даръ | давньоруська |
| дар | македонська |
| dar | нижньолужицька |
| dar | польська |
| darъ | праслов’янська |
| дар | російська |
| дȃр | сербохорватська |
| dar | словацька |
| dár | словенська |
| даръ | старослов’янська |
| dar | чеська |
дерба́к «ледар, негідник; каліка»
на українському ґрунті слово дерба́к деетимологізувалося;
слц. darebák «негідник, шалапут; ледар», як і ч. darebák «негідник, шалапут», dareba «тс.», п. [darebak, darembak, darębak] «тс.», daremnik «робітник, що працює задарма; дармоїд, негідник, шалапут; мала дитина», пов’язане з darebný (daremný) «даремний», утвореним від dar «дар», що відповідає укр. дар;
очевидно, запозичення з словацької мови;
Фонетичні та словотвірні варіанти
даребак
«ледар, негідник»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| darebak, darembak, darębak «тс.» | польська |
| darebák «негідник, шалапут; ледар» | словацька |
| дар | українська |
| darebák «негідник, шалапут» | чеська |
| дерба́к | ? |
| dareba «тс.» | ? |
| daremnik «робітник, що працює задарма; дармоїд, негідник, шалапут; мала дитина» | ? |
| dar «дар» | ? |
до́ра́ «паска; проскура; їжа, яку святять на Великдень МСБГ» (кул.)
через посередництво церковнослов’янської мови запозичено в давньоруську з грецької;
гр. δωρα є формою множини від іменника δώρον «дар», що відповідає псл. darъ, укр. дар;
р. дopa, др. дopa, цсл. дора «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
дopa
«проскура»
(XVIII ст.)
дара
«тс.»
(XVI ст.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| δωρα є формою множини від іменника δώρον «дар» | грецька |
| дopa | давньоруська |
| darъ | праслов’янська |
| дар | українська |
| дopa | ? |
| дора «тс.» | ? |
Дорофі́й
загальне первісне значення імені – «дарований богом» (пор. відповідне укр. Богда́н);
гр. Δωρόϑεος утворене з основ іменників δωρον «дар», що відповідає псл. darъ, укр. дар, і ϑεός «бог», спорідненого з псл. dьnь, укр. день;
через церковнослов’янську мову запозичене в давньоруську з грецької;
р. Дорофе́й, бр. Дарафе́й, др. Дороѳей, п. ч. Dorota, слц. Доrotej, болг. Дороте́й, схв. Dorotej, Doroteuš, слн. Doroteja, стсл. Дородѣи;
Фонетичні та словотвірні варіанти
До́ра
Доро́та
Дороте́й
Дороте́я
Дорофѣи
(1473)
Дорохте́й
До́рош
дорошенкі́вщина
(іст.)
Дороше́нко
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Дарафе́й | білоруська |
| Дороте́й | болгарська |
| Δωρόϑεος утворене з основ іменників δωρον «дар» | грецька |
| Дороѳей | давньоруська |
| Dorota | польська |
| darъ | праслов’янська |
| dьnь | праслов’янська |
| Дорофе́й | російська |
| Dorotej | сербохорватська |
| Доrotej | словацька |
| Doroteja | словенська |
| Дородѣи | старослов’янська |
| дар | українська |
| день | українська |
| Dorota | чеська |
| ϑεός «бог» | ? |
зда́ритися «відбутися, статися»
очевидно, запозичення з польської мови;
п. zdarzyć się «трапитися, статися» (раніше – «пощастити, вдатися»), як і ч. zdařiti se «вдатися, вийти» (про певну справу), слц. zdariť sa, нл. zdariś se «тс.», походить від dar, якому відповідає укр. дар;
бр. зда́рыца;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| зда́рыца | білоруська |
| zdariś se «тс.» | нижньолужицька |
| zdarzyć się «трапитися, статися» (раніше -- «пощастити, вдатися») | польська |
| zdariť | словацька |
| дар | українська |
| zdařiti se «вдатися, вийти» (про певну справу) | чеська |
Німфодо́ра (жіноче ім’я)
запозичення з грецької мови;
гр. Νυμφοδώρα утворене від νύμφος «наречена; молода дружина; молода жінка; німфа» та δωρον «подарунок, дар», спорідненого з вірм. tur «дар», псл. darъ, укр. дар;
р. Нимфодо́ра, бр. Німфадо́ра, болг. Нимфодо́ра, Нимфидо́ра;
Фонетичні та словотвірні варіанти
До́ра
Нνмфодωра
«невѣстный дар»
(1627)
Ні́мфа
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Німфадо́ра | білоруська |
| Нимфодо́ра | болгарська |
| Нимфидо́ра | болгарська |
| tur «дар» | вірменська |
| Νυμφοδώρα «наречена; молода дружина; молода жінка; німфа» | грецька |
| δωρον «подарунок, дар» | грецька |
| νύμφος | грецька |
| darъ | праслов’янська |
| Нимфодо́ра | російська |
| дар | українська |
Митродо́ра (жіноче ім’я)
буквально означає «дарунок матері»;
гр. Μητροδώρα, чол. Μητρόδωρος утворено з основ іменників μήτηρ «мати», спорідненого з лат. māter, псл. mati, укр. ма́ти «ТС.», і δωρον «дарунок», спорідненого з псл. darъ, укр. дар;
через церковнослов’янське посередництво запозичено з грецької мови;
р. болг. Митродо́ра, бр. Мітрадо́ра, чол. Мітрадо́р, стсл. Митродора, Митродоръ»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
До́ра
Митродаώра
«мати дара»
(1627)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Мітрадо́ра | білоруська |
| Митродо́ра | болгарська |
| Μητροδώρα | грецька |
| māter | латинська |
| mati | праслов’янська |
| darъ | праслов’янська |
| Митродора | старослов’янська |
| ма́ти «ТС.» | українська |
| дар | українська |
| означає «дарунок матері» | ? |
| Μητρόδωρος утворено з основ іменників μήτηρ «мати» | ? |
| δωρον «дарунок» | ? |
| Митродо́ра | ? |
| Мітрадо́р | ? |
Си́дір
через церковнослов’янську мову запозичено з грецької;
гр. Ἰσίδωρος походить від Ἴσις «Ізіда» (ім’я єгипетської богині землеробства) і δω̃ρον «дар», спорідненого з псл. darъ, укр. дар;
р. Си́дор, Иси́дор, бр. Сі́дар, п. Izydor, ч. слц. Izidor, Izidora, болг. Исидо́р, Исидо́ра, м. Исидор, Сидор, схв. Исидор, слн. Izidor, стсл. Исидоръ, Сидоръ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Исидоръ
(1440)
Ісідώръ
(1627)
Сидо́рко
Сидоръ
(1498)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Сі́дар | білоруська |
| Исидо́р | болгарська |
| Исидо́ра | болгарська |
| Ἰσίδωρος «Ізіда» (ім’я єгипетської богині землеробства) | грецька |
| δω̃ρον «дар» | грецька |
| Ἴσις | грецька |
| Исидор | македонська |
| Сидор | македонська |
| Izydor | польська |
| darъ | праслов’янська |
| Си́дор | російська |
| Иси́дор | російська |
| Исидор | сербохорватська |
| Izidor | словацька |
| Izidora | словацька |
| Izidor | словенська |
| Исидоръ | старослов’янська |
| Сидоръ | старослов’янська |
| дар | українська |
| Izidor | чеська |
| Izidora | чеська |
Іліодо́р
запозичення з грецької мови;
гр. Ἡλιώδωρоς утворене з основ іменників ἥλιος «сонце» і δωρον «дар, подарунок», спорідненого з псл. dаrъ, укр. дар;
р. Илиодо́р, Лиодор, бр. Іліядо́р, слц. Heliodor;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Иліодоръ
«с(о)лн(е)чный даръ»
(1627)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Іліядо́р | білоруська |
| Ἡλιώδωρоς «сонце» | грецька |
| δωρον «дар, подарунок» | грецька |
| ἥλιος | грецька |
| dаrъ | праслов’янська |
| Илиодо́р | російська |
| Лиодор | російська |
| Heliodor | словацька |
| дар | українська |
прида́рок «випадок»
не досить обґрунтованою є спроба (Zubatý St. a čl. I 131–132; Machek ESJČ 110–111) пов’язати п. darzyć się (разом із ч. dařiti se «тс.») з лит. dórinti «робити вдалим, успішним; вести до успіху»;
очевидно, пов’язане з п. przydarzyć się «трапитися, статися», утвореного за допомогою префікса przy- «при-» від darzyć się «щастити, удаватися», яке може бути зіставлене з укр. дар, да́ти;
Фонетичні та словотвірні варіанти
при́дарка
«тс.»
при́дарний
«випадковий»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| dórinti «робити вдалим, успішним; вести до успіху» | литовська |
| darzyć się (разом із ч. dařiti se «тс.») | польська |
| przydarzyć się «трапитися, статися» | польська |
| дар | українська |
| да́ти | українська |
| dařiti se | чеська |
та́ра
запозичено з італійської мови через німецьку (нім. Tára «тара; упаковка; вага пакувального матеріалу»);
іт. tara «тара; знижка, відрахування» походить від ар. ṭarḥ «знижка, відрахування», пов’язаного з дієсловом ṭáraḥa «він відсунув, відклав»;
зважаючи на початковий наголос, слід визнати помилковим припуення (Mikl. TE1 ІІ 170) про запозичення з турецької мови;
р. бр. та́ра, п. слц. tara, ч. слн. tára, болг. та́ра, да́ра, м. дара, схв. та̏ра, да̏ра;
Фонетичні та словотвірні варіанти
тарува́льний
тарува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ṭarḥ «знижка, відрахування» | арабська |
| ṭáraḥa «він відсунув, відклав» | арабська |
| та́ра | білоруська |
| та́ра | болгарська |
| да́ра | болгарська |
| tara «тара; знижка, відрахування» | італійська |
| дара | македонська |
| tara | польська |
| та́ра | російська |
| та̏ра | сербохорватська |
| да̏ра | сербохорватська |
| tara | словацька |
| tára | словенська |
| tára | чеська |
колуда́р «низина, долина»
очевидно, запозичення з тюркських мов;
пор. кумик. къол «долина, виярок», споріднене з хак. шор. уйг. кол «низина, долина (без річки)», дтюрк. qol «долина», монг. gool «середина; русло річки»;
кінцеве – да́р пов’язане з тюркським суфіксом множини;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| qol «долина» | давньотюркська |
| къол «долина, виярок» | кумикська |
| gool «середина; русло річки» | монгольська |
| кол «низина, долина (без річки)» | уйгурська |
| кол «низина, долина (без річки)» | хакаська |
| кол «низина, долина (без річки)» | шорська |
| къол «долина, виярок» | ? |
| да́р | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України