ДАНТИСТАМИ — ЕТИМОЛОГІЯ
данти́ст
запозичено, мабуть, через російську мову з французької;
фр. dentiste походить від лат. dēns, dentis «зуб», спорідненого з двн. zan (нвн. Zahn), днн. tand, лит. dantìs «тс.», псл. *dęsna, укр. я́сна;
р. болг. м. данти́ст, бр. данты́ст, п. dentysta, ч. слц. dentista, вл. dentist, схв. дèнтист(а), слн. dentíst;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| данты́ст | білоруська |
| данти́ст | болгарська |
| dentist | верхньолужицька |
| zan (нвн. Zahn) | давньоверхньонімецька |
| tand | давньонижньонімецька |
| dēns | латинська |
| dantìs «тс.» | литовська |
| данти́ст | македонська |
| dentysta | польська |
| *dęsna | праслов’янська |
| данти́ст | російська |
| дèнтист (а) | сербохорватська |
| dentista | словацька |
| dentíst | словенська |
| я́сна | українська |
| dentiste | французька |
| dentista | чеська |
| dentis «зуб» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України