ДАВНІШЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ба́тка «виткана кольорова смуга (на домотканих виробах)»
очевидно, пов’язане з дієсловом [бата́ти] «батувати», давніше«ударяти»через значення «бич, нагай, мотузка, стьожка» або безпосередньо через значення «ударяти лядою (під час ткання)»;
n. bat «тонкий посторонок»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
батка́тий
«різнокольоровий»
(шовк)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бата́ти «батувати» | ? |
| давніше «ударяти» | ? |
| значення «бич, нагай, мотузка, стьожка» | ? |
| значення «ударяти лядою (під час ткання)» | ? |
| bat «тонкий посторонок» | ? |
без «при відсутності; крім» (прийм.)
псл. bez «без», давніше «зовні, поза»;
споріднене з лит. bè «без», лтс. bez, прус. bhe «тс.», дінд. bahíḥ «зовні», bahirdhá «ззовні»;
іє. *bhegh-;
р. бр. болг. м. схв. без, др. безъ, п. ч. слц. bez, вл. нл. bjez, слн. brez, стсл. безъ, без;
Фонетичні та словотвірні варіанти
біз
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| без | білоруська |
| без | болгарська |
| bjez | верхньолужицька |
| bahíḥ «зовні» | давньоіндійська |
| безъ | давньоруська |
| *bhegh- | індоєвропейська |
| bez | латиська |
| bè «без» | литовська |
| без | македонська |
| bjez | нижньолужицька |
| bez | польська |
| bez «без» | праслов’янська |
| bhe «тс.» | прусська |
| без | російська |
| без | сербохорватська |
| bez | словацька |
| brez | словенська |
| безъ | старослов’янська |
| без | українська |
| bez | чеська |
| давніше «зовні, поза» | ? |
| bahirdhá «ззовні» | ? |
дба́ти «старатися, піклуватися; здобувати, набувати, заготовляти»
недостатньо обґрунтовані припущення про походження від іменника *dba, що нібито виник внаслідок метатези з *bda (‹*bъda), похідного від псл. bъděti «не спати, чатувати» (Sławski І 142–143; SchusterŠewc Probeheft 49–50), про зв’язок з п. wścibiać się «втручатися» (Brückner 86), з псл. doba (Machek Recherches 66), як і про спорідненість з лат. dubāre «сумніватися» (Machek ESJČ 112) або про походження (як запозичення) від ав. dəbaēš- (dvaēš-, tbaēš-) «ворогувати, кривдити» (Трубачев Этимология 1965, 55–57; ЭССЯ 5, 172–173);
іє. *dheub(h)-/dhub(h)- «глибокий, порожній; заглибина»;
очевидно, псл. *dъbati «шукати, здобувати; ходити з метою що-небудь знайти; обстежувати місцевість» (звідки ітератив dybati «тс.»), давніше «копирсати землю чи сніг, шукаючи чого-небудь; колупати; тикати; робити заглибини»;
споріднене з р. [дю́ба́ть] «клювати, дзьобати», п. ст. dziubać «видовбувати», лит. dubūs «глибокий», dubti «ввалюватися, впадати», лтс. dubt «порожніти, западати»;
р. [дбать] «турбуватися, старатися», бр. дбаць «тс.; не спати», п. dbać «дбати», ч. dbáti «тс.», ст. tba, dba «турбота», слц. dbať, вл. ст. dbać, нл. ст. dźbać;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́дбати
«виростити»
ви́дбатися
«вирости»
дбайли́вець
«дбач»
дбайли́вий
дба́йний
дба́лий
дба́лість
«старанність»
дба́ха
дбач
дба́чка
додба́ти
«доповнити»
зане́дбаний
занедба́ти
зане́дбувати
на́дбанка
«надбання»
надба́ння
надба́нок
«нажите»
надба́ти
«нажити, заробити»
недба́йличка
недба́йличок
недба́йло
недба́лець
недба́лити
«неуважно ставитися до чогось»
недба́лиця
недба́льство
недбальствувати
«тс.»
недба́ха
«тс.»
нейдба́йлиця
«безтурботна людина»
придбава́ти
придба́ння
придба́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| d «ворогувати, кривдити» (dvaēš-, tbaēš-)(Трубачев Этимология 1965, 55--57; ЭССЯ 5, 172--173) | авестійська |
| dvaēš- | авестійська |
| tbaēš- | авестійська |
| дбаць «тс.; не спати» | білоруська |
| dbać | верхньолужицька |
| dubāre «сумніватися» | латинська |
| dubt «порожніти, западати» | латиська |
| dubūs «глибокий» | литовська |
| dźbać | нижньолужицька |
| wścibiać się «втручатися» | польська |
| dziubać «видовбувати» | польська |
| dbać «дбати» | польська |
| bъděti «не спати, чатувати» | праслов’янська |
| doba | праслов’янська |
| *dъbati «шукати, здобувати; ходити з метою що-небудь знайти; обстежувати місцевість» (звідки ітератив dybati «тс.») | праслов’янська |
| дю́ба́ть «клювати, дзьобати» | російська |
| дбать «турбуватися, старатися» | російська |
| dbať | словацька |
| dbáti «тс.» | чеська |
| *dba | ? |
| *bda (‹*bъda) | ? |
| *dheub(h)-/dhub(h)- «глибокий, порожній; заглибина» | ? |
| давніше «копирсати землю чи сніг, шукаючи чого-небудь; колупати; тикати; робити заглибини» | ? |
| dziubać «видовбувати» | ? |
| dubti «ввалюватися, впадати» | ? |
| tba «турбота» | ? |
| dba «турбота» | ? |
| dbać | ? |
| dźbać | ? |
дже́мпер
нове запозичення з англійської мови;
англ. jumper «джемпер, блуза, матроська куртка» утворено від запозиченого з французької мови jupe «спідниця», давніше «жакет», що походить від ар. džubba «довгий одяг з вовни», звідки також укр. шу́ба;
р. дже́мпер, бр. джэмпер, п. dżemper, jumper, ч. džempr, jumper, слц. jumper, болг. дже́мпър, м. џемпер, схв. џȅмпер;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| jumper «джемпер, блуза, матроська куртка» | англійська |
| džubba «довгий одяг з вовни» | арабська |
| джэмпер | білоруська |
| дже́мпър | болгарська |
| џемпер | македонська |
| dżemper | польська |
| jumper | польська |
| џȅмпер | сербохорватська |
| jumper | словацька |
| шу́ба | українська |
| džempr | чеська |
| jumper | чеська |
| jupe «спідниця» | ? |
| давніше «жакет» | ? |
| дже́мпер | ? |
менаже́рія «звіринець»
п. menażeria, як і ч. menażérie, слц. (заст.) menažéria, вл. menažerija, болг. менаже́рия, м. менажериjа, схв. менажèрија, слн. menažeríja «тс.», походить від фр. ménagerie «звіринець», давніше «скотний двір», пов’язаного з ménage «домашнє господарство»;
запозичення з польської мови;
Фонетичні та словотвірні варіанти
манаже́рія
«цирк»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| менаже́рия | болгарська |
| menažerija | верхньолужицька |
| менажериjа | македонська |
| menażeria | польська |
| менажèрија | сербохорватська |
| menažeríja «тс.» | словенська |
| ménagerie «звіринець» | французька |
| menażérie | чеська |
| давніше «скотний двір» | ? |
| ménage «домашнє господарство» | ? |
суд
без достатньої аргументації зближується з лат. cēnseo «оцінювати, надавати значення; вважати», що виводиться від іє. *k῀end(h)- «судити, засідати» (Machek ESJČ 568);
пов’язується також з основою псл. *sědti, sędǫ «сісти, сяду» (Варбот Сл. языкозн. 1983, 64–66; Ондруш Этимология 1984, 178; Брандт РФВ 1890/4, 181);
псл. sǫdъ;
загальноприйнятої етимології не має;
здебільшого виводиться від іє. *somdhos «спільний розгляд, спільне судження, примирення», давніше «складене, зібране», утвореного за допомогою префікса *som- (› псл. sǫ- «су-») від основи *dh(ē)- (*dhǝ-/dhō-) «класти, ставити; робити, чинити; говорити» (› псл.*děti «класти», укр. ді́ти);
зіставляється з лит. samdá «найом, оренда», samdóti «наймати», гр. συνϑήϰη «згода; угода», σύνϑημα «угода», дінд. saṁdhā́ «угода; зв’язок, об’єднання», saṁdhíḥ «тс.»;
ототожнюється генетично з дірл. cond «суд», cuind «суддя», кельт. *kondi «тс.» (Lohmann KZ 1932/10 [Ergänzungshefte], 70);
р. бр. суд, др. судъ, п. sąd, ч. soud, ст. súd, слц. súd, вл. нл. sud, болг. съд, м. сад, схв. су̑д, слн. sód, стсл. сѫдъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
засу́джувати
о́суд
осу́да
«пліткарка; поговір»
осу́джений
осу́дження
осу́дливий
осу́дний
осудо́висько
«ганьба, неслава»
осудо́вище
«тс.»
пере́дсуд
пере́су́д
пересу́дливий
підсу́дний
підсу́док
при́суд
ро́зсуд
розсу́дливий
розсу́дний
«розсудливий»
розсу́док
су́да́р
«суддя»
судатар
суда́тор
суда́чити
судде́ва
«дружина судді»
су́дде́нко
судди́ха
судді́вна
судді́вство
суддюва́ти
суддя́
суде́бне
«судова оплата»
суде́бник
судебни́цтво
«судова сфера»
судебни́чий
«голова суду»
суде́йство
«суддівство»
суде́йський
«той, хто служить у суді, судовому відомстві»
суде́льник
«судовий чиновник»
суде́ць
су́джена
су́джений
су́дження
судиї́ха
«суддиха»
суди́лище
суди́мість
су́дир
суди́тель
суди́ти
суди́ція
«суд»
суди́ця
«тс.»
су́дич
«рецензент»
су́дище
су́дия́
судівни́цтво
«юстиція»
суді́йство
«суддівство»
судіми́ця
«огудник»
су́дін
«суддів»
су́дія́
«тс.»
судкува́ти
«міркувати»
судне́й
«потрібний»
судни́й
«здатний, придатний»
су́дни́й
судни́ця
«огудниця»
судня́
«осуд, обмова»
судова́
«суддівська»
судо́ва
«зал засідань суду»
судо́вець
«службовець суду»
судови́й
судови́к
«тс.»
судо́висько
судо́вище
судові́
«службовці суду; судді»
судо́вне
«в судовому порядку»
су́дський
«службовець суду»
судця
«тс.»
су́дчик
судчи́ня
«жінка-суддя»
судьба́
«доля; (заст.) обмова, пересуди; [суддя Нед]»
судьбарни́к
«фаталіст»
судьба́рство
«фаталізм»
судьби́на
«доля»
су́дьбище
«суд»
судя́к
«суддя»
судя́щий
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| суд | білоруська |
| съд | болгарська |
| sud | верхньолужицька |
| συνϑήϰη «згода; угода» | грецька |
| saṁdhā́ «угода; зв’язок, об’єднання» | давньоіндійська |
| cond «суд» | давньоірландська |
| судъ | давньоруська |
| *k῀end(h)- «судити, засідати» | індоєвропейська |
| *somdhos «спільний розгляд, спільне судження, примирення» | індоєвропейська |
| *kondi «тс.» | кельтські |
| cēnseo «оцінювати, надавати значення; вважати» | латинська |
| samdá «найом, оренда» | литовська |
| сад | македонська |
| sud | нижньолужицька |
| sąd | польська |
| *sědti | праслов’янська |
| sǫdъ | праслов’янська |
| суд | російська |
| д | сербохорватська |
| súd | словацька |
| sód | словенська |
| сѫдъ | старослов’янська |
| soud | чеська |
| sędǫ «сісти, сяду» | ? |
| давніше «складене, зібране» | ? |
| *dh(ē)- «класти, ставити; робити, чинити; говорити» (› псл. sǫ- «су-»)(*dhǝ-/dhō-)(› псл.*děti «класти», укр. ді́ти) | ? |
| samdóti «наймати» | ? |
| σύνϑημα «угода» | ? |
| saṁdhíḥ «тс.» | ? |
| cuind «суддя» | ? |
| súd | ? |
диви́тися «глядіти»
псл. diviti sę «дивитися з інтересом, подивом», очевидно, похідне від divo «диво»;
в українській мові значення «глядіти» є вторинним, що розвинулося з давнішого «дивитися з подивом»;
псл. diviti sę пов’язують також з іє. *dei- «блищати, ясніти», поширеним суфіксом -u- (Sławski І 209; Преобр. І 184; Brückner 114; Bern. I 203; Trautmann 50; Pokorny 183–184; інакше Rozwadowski Studia 62, прим. 2), тоді спорідненими є лит. [deivoti] «спостерігати», гр. δέατο «здавався», δηλος «видимий, ясний», δέελος «тс.», дінд. dīvyati «випромінює», а також численні назви неба та богів;
є малопереконливі спроби пов’язання також з дінд. dhī «думка,молитва», dhīra «мудрий» (Mikl. EW 46; Meillet Études 372–373; RÉS 6, 167–168; Zubatý St. a čl. II 2, 95; Reichelt KZ 39, 50; Machek ESJČ 119);
р. диви́ть(ся) «дивуватися», бр. дзіві́цца, др. дивити(ся) «тс.», п. dziwić «дивувати», ст. dziwić się «дивуватися», ч. diviti se «тс.», dívati se «дивитися», слц. diviť sa «дивуватися», divať sa «дивитися», вл. dźiwać so «дивуватися», нл. źiwaś «дивитися», źiwaś se «дивуватися», болг. дивя́ (ce) «дивувати(ся)», м. диви се «дивуватися», схв. ди́витисе «захоплюватися», слн. diviti se «дивуватися», стсл. дивити сѧ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́дивити
(у виразі в. очі «зіпсувати очі»)
ди́вень
«хліб у вигляді кільця, крізь який наречена дивиться на гостей»
диви́дло
«вид»
диви́ти
«дивувати»
дивитися
«дивуватися (XV ст.), глядіти (XVII ст.)»
дивля́тися
«дивуватися; роздивлятися»
додиви́тися
«помітити»
додивля́тися
здивля́тися
«задивлятися, помічати»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дзіві́цца | білоруська |
| дивя́ «дивувати(ся)» (ce) | болгарська |
| dźiwać so «дивуватися» | верхньолужицька |
| δέατο «здавався» | грецька |
| dīvyati «випромінює» | давньоіндійська |
| dhī «думка,молитва» | давньоіндійська |
| дивити «тс.» (ся) | давньоруська |
| *dei- «блищати, ясніти» | індоєвропейська |
| deivoti «спостерігати» | литовська |
| диви «дивуватися» | македонська |
| źiwaś «дивитися»«дивуватися» | нижньолужицька |
| źiwaś se «дивитися»«дивуватися» | нижньолужицька |
| dziwić «дивувати» | польська |
| diviti sę «дивитися з інтересом, подивом» | праслов’янська |
| diviti | праслов’янська |
| диви́ть «дивуватися» (ся) | російська |
| ди́витисе «захоплюватися» | сербохорватська |
| diviť sa «дивуватися»«дивитися» | словацька |
| divať sa «дивуватися»«дивитися» | словацька |
| diviti se «дивуватися» | словенська |
| дивити сѧ «тс.» | старослов’янська |
| diviti se «тс.»«дивитися» | чеська |
| dívati se «тс.»«дивитися» | чеська |
| divo «диво» | ? |
| значення «глядіти» | ? |
| давнішого «дивитися з подивом» | ? |
| -u- | ? |
| δηλος «видимий, ясний» | ? |
| δέελος «тс.» | ? |
| dhīra «мудрий» | ? |
| dziwić się «дивуватися» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України