ДАВНИНА — ЕТИМОЛОГІЯ
да́вній
псл. dаvьnъ, пов’язане з davě;
р. да́вний, бр. да́ўні, др. давьнии, п. вл. нл. dawny, ч. dávný, ст. dávní, слц. dávny, болг. отда́вна, схв. дáван, дȃвнū «давній», слн. dáven, стсл. давьнъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
відда́вна
віднеда́вна
дави́на
«давнина»
давне́зний
да́вни́й
давни́мдавно́
давнина́
давни́ти
«робити давнім»
да́вність
давні́ш
да́внішній
давно́
давнота́
«давність»
давня́шній
донеда́вна
зада́внений
зада́внити
задавні́лий
зда́ве́н
зда́венда́вна
зда́вна
зда́вній
«давній»
здавні́ти
зда́вну
зда́вня
неда́вній
неда́вно
одда́вна
одда́вній
«старий»
по-да́вньому
по́давно
«давно»
прадавнина́
прада́вній
преда́вний
спозада́вна
«дуже давно»
споза́давня
спрада́вна
«тс.»
удавни́тися
«застаріти»
уда́вні
«давно, колись»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| да́ўні | білоруська |
| отда́вна | болгарська |
| dawny | верхньолужицька |
| давьнии | давньоруська |
| dawny | нижньолужицька |
| dawny | польська |
| dаvьnъ | праслов’янська |
| да́вний | російська |
| дáван | сербохорватська |
| dávny | словацька |
| dáven | словенська |
| давьнъ | старослов’янська |
| дȃвнū «давній» | українська |
| dávný | чеська |
| dávní | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України