ГІЄНИ — ЕТИМОЛОГІЯ
гіє́на «Hyaena» (зоол.)
запозичено в давньоруську мову з грецької і, пізніше, в українську мову з німецької;
нім. Hyäne «гієна» походить від лат. hyaena «тс.», яке зводиться до гр. ὕαινα «тс.», похідного від ὑς «свиня», спорідненого з псл. svinьja, укр. свиня́;
грецьку назву гієни утворено від назви свині через зовнішню схожість щетинястої спини гієни із спиною свині;
р. гие́на, бр. гіе́на, др. уена, п. hiena, ч. слц. hyena, вл. hijena, болг. м. хие́на, схв. хије́на, слн. hijéna;
Фонетичні та словотвірні варіанти
уена
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
гіе́на | білоруська |
хие́на | болгарська |
hijena | верхньолужицька |
ὕαινα «тс.» | грецька |
уена | давньоруська |
hyaena «тс.» | латинська |
хие́на | македонська |
Hyäne «гієна» | німецька |
hiena | польська |
svinьja | праслов’янська |
гие́на | російська |
хије́на | сербохорватська |
hyena | словацька |
hijéna | словенська |
свиня́ | українська |
hyena | чеська |
ὑς «свиня» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України