ГІРКАМ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ги́рка «сорт пшениці, Triticum durum Desf.» (заст.)
менш обґрунтоване повʼязання (Преобр. І 123) з п. gryka «гречка» або рум. hrişcă «тс.»;
очевидно, похідне від ги́ря «коротко підстрижена, безволоса, гола голова», оскільки ця пшениця безоста;
р. [гирка] «тс.» (з укр.?), п. [girka] «тс.» (з укр.?);
Фонетичні та словотвірні варіанти
гірка
«Triticum vulgare Vill.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
gryka «гречка» | польська |
girka «тс.» (з укр.?) | польська |
hrişcă «тс.» | румунська |
ги́ря «коротко підстрижена, безволоса, гола голова» | ? |
гирка «тс.» (з укр.?) | ? |
гірки́й
псл. gorьkъ, прикметник, утворений від дієслова gorěti «горіти»;
первісне значення «палючий, пекучий», звідки «такий, що пече в язик», далі «гіркий» (пор. ірл. goirt «гіркий» від gorim «грію», спорідненого з псл. gorěti);
непереконлива реконструкція (Vaillant RÉS 9, 8 – 10; BSL ЗІ, 46) псл. *gъrъkъ, нібито, повʼязаного з дінд. gurú- «важкий, гр. βαρύς «тс.»;
р. го́рький, бр. го́ркі, др. горькыи, п. gorzki, ст. gorki «гіркий», [gorki] «гарячий», ч. hořký «гіркий», (horký «гарячий»), слц. horký «гіркий», вл. hórki, нл. górki, полаб. d’örťa, болг. го́рък, м. горок, схв. го́рак, гȏркū, слн. górek, стсл. горькъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гирка́й
гирка́ня
(вид гіркого гриба)
гирки́ня
«тс. Ж; Agaricus piperatus Scop. Mak»
гирча́к
«гірчак Mak; вид грибів Mo»
(бот.)
гирчи́на
«живокіст, Symphytum cordifolium»
(бот.)
гіре́нький
гірка́н
«смовдь, Peucedanum cervaria»
(оленячий)] (бот.)
гірканя
«сосюрея, гіркий корінь, Saussurea amara (L.) D. C.; гриб Agaricus piperatus Scop.»
(бот.)
гі́ркість
гі́рклий
гіркні́ти
«гіркнути»
гі́ркнути
гіркова́ня
«гірчак, Rhodeus amarus»
(іхт.)
гіркота́
гірко́тний
гіркува́тий
гірку́ша
«тс.»
гі́рок
«гіркий»
гірча́вий
«на смак подібний до гірчака, болотної рослини»
гірча́вінь
гірча́к
«Rhodeus sericeus amarus (Bloch.); (бот.) Polygonum persicaria L.; Polygonum bistorta L.; водяний перець, Polygonum hydropiper L.; неїстівний гриб Tyllopilus felleus (Bull.) Karst.; [свиріпа, Brassica campestris L. Mak; грицики звичайні, Capsella bursapastoris Mönch. Mak; волошка східна, Centaurea orientalis L. Mak; Centaurea picris Pall. Mak; чистотіл звичайний, Chelidonium majus L. Mak; кучерявий горошок, Coronilla varia L. Mak; гадючник шестипелюстковий, Filipendula hexapetala Gilib. Mak; підмаренник, Galium L. Mak; чаполоч пахуча, Hierochloe odorata (L.) Wahlbg. Mak; хрінниця широколиста, Lepidium latifolium L. Mak; слабник водяний, Malachium aquaticum (L.) Fr. Mak; гіркуша нечуйвітрова, Picris hieracioides L. Mak; редька дика, Raphanus raphanistrum L. Mak; жовтий осот польовий, Sonchus arvensis L.; смілка приземкувата, Silene supina M. B. Mak; гірчиця польова, Sinapis arvensis L. Mak; настійка на гірких травах]»
(іхт.)
гірчанка
«тирлич, Gentiana L.»
гірча́стий
«гіркуватий»
гірча́ти
гі́рчати
«ставати гіркішим»
гірчи́ти
гірчи́ця
«гірка приправа до страви; (бот.) Sinapis L.; [ерука посівна, Eruca sativa D. C.; гриб Agaricus species]»
гірчи́чний
горе́ни́ти
«бути гірким на смак; [ставати гірким Ж]»
горені́ти
«тс.»
горець
«тирлич»
(бот.)
го́реч
«гіркота»
горечавка
«тирлич звичайний, Gentiana pneumonanthe L.»
(бот.)
горичка
го́рко
«тяжко, важко»
горкун
«гадючник шестипелюстковий»
(бот.)
горчавка
«тс.»
горча́к
«неїстівна дрібна рибка-колючка»
згі́рклий
прогі́рклий
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
го́ркі | білоруська |
го́рък | болгарська |
hórki | верхньолужицька |
gurú- «важкий, гр. βαρύς «тс.» | давньоіндійська |
горькыи | давньоруська |
горок | македонська |
górki | нижньолужицька |
d'örťa | полабська |
gorzki | польська |
gorьkъ | праслов’янська |
*gъrъkъ | праслов’янська |
го́рький | російська |
го́рак | сербохорватська |
horký «гіркий» | словацька |
górek | словенська |
горькъ | старослов’янська |
gorki «гарячий» | українська |
гȏркū | українська |
hořký «гіркий»«гарячий» (horký ) | чеська |
gorěti «горіти» | ? |
значення «палючий, пекучий» | ? |
звідки «такий, що пече в язик» | ? |
далі «гіркий» (пор. ірл. goirt «гіркий» від gorim «грію», спорідненого з псл. gorěti) | ? |
gorki «гіркий» | ? |
огіро́к «Cucumis sativus L.» (бот.)
запозичення із середньогрецької мови;
сгр. ἄγουρος «огірок» (нгр. ἄγουρος, ἀγγούρι(ον) «тс.») загальноприйнятої етимології не має;
здебільшого пов’язується з гр. ἄωρος «несвоєчасний, передчасний, незрілий» (оскільки огірки їдять зеленими, на противагу дині – πέπων буквально «спілий»), утвореним за допомогою заперечного ἄ -відὥρα «час, рік, день, пора», спорідненого з гот. jer «рік», двн. jār, нвн. Jahr «тс.», укр. я́рий, ярови́й;
гр. ἀγγούρι(ον) вважається також (Machek Jm. rostl. 227; Кluge–Mitzka 277; Klein 654) запозиченням зі східних мов (перс. angārah «кавун», angūr «гроно, виноград»);
зі слов’янських мов запозичено в балтійські (лит. agur̃kas, agurkė˜lis, лтс. agurķis, gur̂ķis) і германські (нвн. Gurke, [agurke], гол. a(u)gurk, дат. agurk, шв. gurka «тс.», англ. gherkin «солоний огірок»);
р. огуре́ц, [огуро́к], бр. агуро́к, др. огурець, п. ogórek, ст. ogurek, ogorek, ogórka, ч. okurka, [okurek, ogurek, oharek, oharka, ohar], слц. uhorka, [uharka, uherka, ugorka, uhorok], вл. korka (можливо, з нім. або ч., Kluge–Mitzka 277), нл. gurka, схв. [вугорек, угорак, угорка], слн. [ogûrеk];
Фонетичні та словотвірні варіанти
вгурецъ
(XVIII ст.)
вогіро́к
гіро́к
говіро́к
гоїри́ння
«огудина огірків»
гоїро́к
«тс.»
гу́рки́
«огірки»
гуркови́ннє
«гудина огірків»
гуркові́ннє
«тс.»
гуро́к
«огірок»
гуро́чковий
(про колір)
гуро́чник
«гудина огірків; місце, де ростуть огірки»
гуро́шник
«тс.»
жаб'ячі
«бобівник, Menyanthes trifoliata L.»
о́гиро́к
«огірок»
огірко́вий
огіро́чки
«вид гаївки»
огіро́чний
огіро́чник
«юшка, зварена із солоними огірками»
огірчи́ння
«стебла огірків»
огорок
«огірок»
огурець
огурка
огурок
«тс.»
огуро́чнік
«гудина огірків; місце, де ростуть огірки»
огурчина
«якась рослина»
угіро́к
«огірок; рід вишивки»
хірок
«огірок»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
gherkin «солоний огірок» | англійська |
агуро́к | білоруська |
korka (можливо, з нім. або ч., Kluge--Mitzka 277) | верхньолужицька |
jer «рік» | готська |
ἄωρος «несвоєчасний, передчасний, незрілий» (оскільки огірки їдять зеленими, на противагу дині -- πέπων буквально «спілий») | грецька |
ἀγγούρι(ον) | грецька |
jār | давньоверхньонімецька |
огурець | давньоруська |
agurk | датська |
gurka | нижньолужицька |
Jahr «тс.» | нововерхньонімецька |
ogórek | польська |
огуре́ц | російська |
вугорек | сербохорватська |
ἄγουρος «огірок» (нгр. ἄγουρος, ἀγγούρι(ον) | середньогрецька |
uhorka | словацька |
ogûrеk | словенська |
я́рий | українська |
огуро́к | українська |
okurek | українська |
ogurek | українська |
oharek | українська |
oharka | українська |
ohar | українська |
uharka | українська |
uherka | українська |
ugorka | українська |
uhorok | українська |
угорак | українська |
угорка | українська |
okurka | чеська |
gurka «тс.» | шведська |
-відὥρα «час, рік, день, пора» | ? |
ярови́й | ? |
ogurek | ? |
ogorek | ? |
ogórka | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України