ГІПНОТИЧНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
гіпно́з
запозичення з французької або англійської мови;
фр. hypnose (з 1877), англ. hypnosis походять від нлат. hypnosis «присипляння» (1829), утвореного від гр. υπνόω «присипляю, повʼязаного з ὑπνος «сон», спорідненим з псл. sъnъ (*sъpnъ), укр. сон;
р. гипно́з, бр. гіпно́з, п. hipnoza, ч. слц. hypnóza, вл. hypnoza, нл. hipnotizm «гіпнотизм», болг. м. схв. хипно́за, слн. hipnóza;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гіпнота́рій
гіпнотиза́ція
гіпнотизе́р
гіпноти́зм
гіпнотизува́ти
гіпно́тика
гіпноти́чний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| hypnosis | англійська |
| гіпно́з | білоруська |
| хипно́за | болгарська |
| hypnoza | верхньолужицька |
| υπνόω «присипляю, повʼязаного з ὑπνος «сон» | грецька |
| хипно́за | македонська |
| hipnotizm «гіпнотизм» | нижньолужицька |
| hypnosis «присипляння» (1829) | новолатинська |
| hipnoza | польська |
| sъnъ (*sъpnъ) | праслов’янська |
| гипно́з | російська |
| хипно́за | сербохорватська |
| hypnóza | словацька |
| hipnóza | словенська |
| сон | українська |
| hypnose (з 1877) | французька |
| hypnóza | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України