ГІГІЄНІЧНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
гігіє́на
очевидно, запозичене з новолатинської мови (можливо, через німецьке чи французьке посередництво);
нлат. hygiena походить від гр. υγιεινά с. р. мн. «(щось) корисне для здоровʼя, здорові умови» (від ὑγιεινόν с. р. одн. «здоровʼя»), похідного від ὑγιής «здоровий», яке складається з основ ὑ- «добре», спорідненої з дінд. su-, ав. hu- «тс.», і γιής, спорідненої з псл. žiti, živъ, укр. жи́ти, живи́й;
р. гигие́на, бр. гігіе́на, п. higiena, ч. слц. вл. hygiena, болг. м. хигие́на, схв. хигиjе́на, слн. higiéna;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гігієні́ст
гігієні́чний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| hu- «тс.» | авестійська |
| гігіе́на | білоруська |
| хигие́на | болгарська |
| hygiena | верхньолужицька |
| υγιεινά | грецька |
| su- | давньоіндійська |
| хигие́на | македонська |
| hygiena | новолатинська |
| higiena | польська |
| žiti | праслов’янська |
| гигие́на | російська |
| хигиjе́на | сербохорватська |
| hygiena | словацька |
| higiéna | словенська |
| жи́ти | українська |
| hygiena | чеська |
| ὑγιής «здоровий» | ? |
| ὑ- «добре» | ? |
| živъ | ? |
| живи́й | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України