ГІАЦИНТ — ЕТИМОЛОГІЯ
гіаци́нт «Hyacinthus orientalis L.; (мін.) коштовний камінь, різновид циркону» (бот.)
через російське і польське посередництво запозичене з німецької мови;
нім. Hyazínth (мін.), Hyazínthe (бот.) походить від лат. hyacinthus, яке зводиться до гр. ὕάκινϑος «гіацинт, ірис» догрецького походження;
українські форми з к в середині слова запозичені книжним шляхом з грецької мови;
р. гиаци́нт, заст. иаки́нф, бр. гіяцы́нт, др. акинтъ, акинфъ, п. hiacynt, ст. jacyn(k)t, ч. слц. hyacint, болг. хиаци́нт, стсл. акинътъ, акинфъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гацинт
(бот.)
гияцинтъ
«синій єдваб»
гіацинтъ
(коштовний камінь)
гіякинт
гіяцинтъ
«тс.»
гүацинтъ
«тс.»
(XVII ст.)
якинт
якинф
яцина
яцинт
яць
«тс.»
яцько
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гіяцы́нт | білоруська |
| хиаци́нт | болгарська |
| ὕάκινϑος «гіацинт, ірис» | грецька |
| акинтъ | давньоруська |
| hyacinthus | латинська |
| Hyazínth (мін.) | німецька |
| hiacynt | польська |
| гиаци́нт | російська |
| hyacint | словацька |
| акинътъ | старослов’янська |
| акинфъ | українська |
| акинфъ | українська |
| hyacint | чеська |
| Hyazínthe (бот.) | ? |
| иаки́нф | ? |
| jacyn(k)t | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України