ГУСТА — ЕТИМОЛОГІЯ
густи́й
семантично неприйнятне повʼязування з псл. *gǫzъ : guzъ, укр. гуза́ (Berп. I 341; Trautmann 101–102; Brückner 139), як і з лит. ст. gánstus «багатий», лтс. guosts «велика кількість, стадо» (Specht KZ 55, 20–21; Фасмер І 478) або з лит. gruñzti «стискати; ламати» (Vaillant Gr. comp. II 573);
при цьому можливий також звʼязок з ч. hutný «масивний» (Machek ESJČ 191; Holub–Kop. 136–137; Holub–Lyer 200; Brückner 139);
первісне значення «стиснутий,здавлений › › густий»;
споріднене з лтс. gùmt, gumstu «набухати», гр. γέμω «я повен», γέμος : γόμος «тягар; корабельний вантаж»;
з тим самим первинним вокалізмом псл. *gomola «брила, кулька» укр. [гомі́лка] «круглий сир (з кмином)»;
псл. gǫstъ є, очевидно, первісним пасивним дієприкметником з суфіксом -to- від основи *gom- › gǫ- (пор. з іншим ступенем вокалізму псл. *žęti, žьmǫ, укр. жа́ти, жму);
р. густо́й, др. густы́, др. густый, п. gęsty, ч. слц. hustý, вл. husty, нл. gusty, полаб. gǫstă (с. р.), болг. гъст, м. густ, схв. густ, слн. góst, стсл. гѫстъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гу́сля́нка
«солодке молоко, зварене і прокисле»
гу́снути
«робитися густішим»
густа́вий
«досить густий»
густвина́
«хаща, густий ліс»
густе́ж
«хаща»
густеле́зний
густина
«щільність, густота»
густиня
«густий ліс»
густиня́
«густота»
густи́ти
«робити густішим»
гу́стість
густі́ти
«гуснути»
густі́шати
«тс.»
гу́сто
густота́
густува́тий
густя́ж
«хащі»
гущ
«гуща»
гу́ща
«осад, поденки; хащі; [каша, пюре Ж]»
гу́щава
«густі хащі»
гуща́вина
гуща́вінь
«тс.»
гущавни́к
«густий чагарник»
гуща́к
гущвина
«тс.»
гущики́
«лісова хаща»
гущи́на́
«хаша; густота»
гу́щинь
«гущавина»
гущи́ня́
гущо́вина
гущя́
«тс.»
згу́слий
згу́ста
(присл.)
згу́сток
згу́щувати
згу́щувач
(тех.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гъст | болгарська |
| husty | верхньолужицька |
| γέμω «я повен» | грецька |
| густы́ | давньоруська |
| густый | давньоруська |
| guosts «велика кількість, стадо» | латиська |
| gùmt | латиська |
| gánstus «багатий» | литовська |
| gruñzti «стискати; ламати» | литовська |
| густ | македонська |
| gusty | нижньолужицька |
| gǫstă (с. р.) | полабська |
| gęsty | польська |
| *gǫzъ | праслов’янська |
| *gomola «брила, кулька» | праслов’янська |
| gǫstъ | праслов’янська |
| густо́й | російська |
| густ | сербохорватська |
| hustý | словацька |
| góst | словенська |
| гѫстъ | старослов’янська |
| гуза́ | українська |
| гомі́лка «круглий сир (з кмином)» | українська |
| hutný «масивний» | чеська |
| hustý | чеська |
| gánstus «багатий» | ? |
| значення «стиснутий,здавлений › › густий» | ? |
| gumstu «набухати» | ? |
| γόμος «тягар; корабельний вантаж» | ? |
| -to- (пор. з іншим ступенем вокалізму псл. *žęti, žьmǫ, укр. жа́ти, жму) | ? |
ґуст «смак (перен.); бажання»
лат. gustus «смак» споріднене з дірл. gus (‹*gustu) «сила, схильність», гот. kustus «випробування, проба», дангл. costian «куштувати», двн. koston, нвн. kosten «тс.», від якого походить укр. куштува́ти;
очевидно, через польську мову запозичено з латинської;
бр. густ «смак (перен.)», п. gust «смак, уподобання», ч. слц. gusto, схв. густ, слн. gùsta «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
густо́вний
«зі смаком»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| густ «смак (перен.)» | білоруська |
| kustus «випробування, проба» | готська |
| costian «куштувати» | давньоанглійська |
| koston | давньоверхньонімецька |
| gus «сила, схильність» (‹*gustu) | давньоірландська |
| gustus «смак» | латинська |
| kosten «тс.» | нововерхньонімецька |
| gust «смак, уподобання» | польська |
| густ | сербохорватська |
| gusto | словацька |
| gùsta «тс.» | словенська |
| куштува́ти | українська |
| gusto | чеська |
густера́ «ласкир, плоскир, Błicса bjoerkna L.» (іхт.)
може бути засвоєним словʼянами і германцями доіндоєвропейським субстратним елементом;
маловірогідне припущення звʼязку з густи́й (Даль І 1014);
виводиться (Шелудько 28; Фасмер І 478; Горяев 85) від нвн. Güster «тс.», яке, в свою чергу, вважається запозиченням із словʼянських мов (Берг Сов. этнография 1948/2, 62; Duncker, Die Fische der Nordmark 353);
неясне;
р. густера́ «риба з родини коропових, Blicca bjoerkna; селява, тараня, Abramis blicca», бр. гусцёрка, п. [guściora, guszczora, guszczer, gościor] «риба з родини осетрових», ч. hustera;
Фонетичні та словотвірні варіанти
густе́р
«дрібна рибка»
густи́ра
«вид коропа, Abramis blicca»
густи́рка
«ласкир»
гу́стря
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гусцёрка | білоруська |
| Güster «тс.» | нововерхньонімецька |
| guściora «риба з родини осетрових» | польська |
| guszczora «риба з родини осетрових» | польська |
| guszczer «риба з родини осетрових» | польська |
| gościor «риба з родини осетрових» | польська |
| густера́ «риба з родини коропових, Blicca bjoerkna; селява, тараня, Abramis blicca» | російська |
| hustera | чеська |
| густи́й | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України