ГУСЛЯТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
гу́сла «старовинний струнний музичний щипковий інструмент, подібний до цимбал; [скрипка]»
псл. gǫsli, gǫslь (‹*gǫd-slь) є похідним від дієслова gǫsti «*gǫd-ti, gǫdǫ) «густи (грати на струнному музичному інструменті)», до якого зводиться укр. густи́;
р. гу́сли «гуслі», бр. гу́слі, др. гусль, гусли, п. gęśl «тс.», ч. housle «скрипка», слц. вл. husle, нл. gusle «тс.», болг. гъ́сла «гуслі», м. гусла, схв. гусле «тс.», слн. gósli «скрипка», стсл. гѫсли «гуслі»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гусевни́ця
«місце, де зберігають гуслі»
гусе́лник
«скрипаль»
гу́сельний
гу́сли
«гусла»
гусли́ст
«гравець на гуслях»
гуслі
гусль
«тс.»
гусля́р
«тс.»
гусля́рний
гусля́ти
«грати на скрипці»
гусля́ш
«скрипаль»
гу́шлі
«скрипка»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гу́слі | білоруська |
| гъ́сла «гуслі» | болгарська |
| husle | верхньолужицька |
| гусль | давньоруська |
| гусла | македонська |
| gusle «тс.» | нижньолужицька |
| gęśl «тс.» | польська |
| gǫsli | праслов’янська |
| гу́сли «гуслі» | російська |
| гусле «тс.» | сербохорватська |
| husle | словацька |
| gósli «скрипка» | словенська |
| гѫсли «гуслі» | старослов’янська |
| густи́ | українська |
| гусли | українська |
| housle «скрипка» | чеська |
| gǫsti «*gǫd-ti, gǫdǫ) «густи (грати на струнному музичному інструменті)» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України