ГУС — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
гу́сла «старовинний струнний музичний щипковий інструмент, подібний до цимбал; [скрипка]»
псл. gǫsli, gǫslь (‹*gǫd-slь) є похідним від дієслова gǫsti «*gǫd-ti, gǫdǫ) «густи (грати на струнному музичному інструменті)», до якого зводиться укр. густи́;
р. гу́сли «гуслі», бр. гу́слі, др. гусль, гусли, п. gęśl «тс.», ч. housle «скрипка», слц. вл. husle, нл. gusle «тс.», болг. гъ́сла «гуслі», м. гусла, схв. гусле «тс.», слн. gósli «скрипка», стсл. гѫсли «гуслі»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гусевни́ця
«місце, де зберігають гуслі»
гусе́лник
«скрипаль»
гу́сельний
гу́сли
«гусла»
гусли́ст
«гравець на гуслях»
гуслі
гусль
«тс.»
гусля́р
«тс.»
гусля́рний
гусля́ти
«грати на скрипці»
гусля́ш
«скрипаль»
гу́шлі
«скрипка»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гу́слі | білоруська |
| гъ́сла «гуслі» | болгарська |
| husle | верхньолужицька |
| гусль | давньоруська |
| гусла | македонська |
| gusle «тс.» | нижньолужицька |
| gęśl «тс.» | польська |
| gǫsli | праслов’янська |
| гу́сли «гуслі» | російська |
| гусле «тс.» | сербохорватська |
| husle | словацька |
| gósli «скрипка» | словенська |
| гѫсли «гуслі» | старослов’янська |
| густи́ | українська |
| гусли | українська |
| housle «скрипка» | чеська |
| gǫsti «*gǫd-ti, gǫdǫ) «густи (грати на струнному музичному інструменті)» | ? |
гиля́ (вигук, яким відганяють гусей, качок, голубів)
очевидно, результат видозміни первісного гуля́ (пор. [гуля-гуч] – вигук, яким женуть гусей), можливо, повʼязаного з дієсловом гуля́ти;
зміна фонетичної форми слова могла відбутися з метою дисиміляції щодо поєднуваного з вигуком слова гу́си (пор. гиля, гуси; гиль, гуси), а також для відрізнення від вигуку гулі, вживаного виключно щодо голубів;
р. [гиль-гиль] (вигук, яким відганяють гусей та ін.), п. [hyl hyl, а hyla, a hila] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ги́ла
«тс.»
гиль
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| hyl hyl | польська |
| гиль-гиль (вигук, яким відганяють гусей та ін.) | російська |
| а hyla «тс.» | українська |
| a hila «тс.» | українська |
| гуля́ (пор. [гуля-гуч] -- вигук, яким женуть гусей) | ? |
| гуля́ти | ? |
| гу́си (пор. гиля, гуси; гиль, гуси) | ? |
| гулі | ? |
густи́й
семантично неприйнятне повʼязування з псл. *gǫzъ : guzъ, укр. гуза́ (Berп. I 341; Trautmann 101–102; Brückner 139), як і з лит. ст. gánstus «багатий», лтс. guosts «велика кількість, стадо» (Specht KZ 55, 20–21; Фасмер І 478) або з лит. gruñzti «стискати; ламати» (Vaillant Gr. comp. II 573);
при цьому можливий також звʼязок з ч. hutný «масивний» (Machek ESJČ 191; Holub–Kop. 136–137; Holub–Lyer 200; Brückner 139);
первісне значення «стиснутий,здавлений › › густий»;
споріднене з лтс. gùmt, gumstu «набухати», гр. γέμω «я повен», γέμος : γόμος «тягар; корабельний вантаж»;
з тим самим первинним вокалізмом псл. *gomola «брила, кулька» укр. [гомі́лка] «круглий сир (з кмином)»;
псл. gǫstъ є, очевидно, первісним пасивним дієприкметником з суфіксом -to- від основи *gom- › gǫ- (пор. з іншим ступенем вокалізму псл. *žęti, žьmǫ, укр. жа́ти, жму);
р. густо́й, др. густы́, др. густый, п. gęsty, ч. слц. hustý, вл. husty, нл. gusty, полаб. gǫstă (с. р.), болг. гъст, м. густ, схв. густ, слн. góst, стсл. гѫстъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гу́сля́нка
«солодке молоко, зварене і прокисле»
гу́снути
«робитися густішим»
густа́вий
«досить густий»
густвина́
«хаща, густий ліс»
густе́ж
«хаща»
густеле́зний
густина
«щільність, густота»
густиня
«густий ліс»
густиня́
«густота»
густи́ти
«робити густішим»
гу́стість
густі́ти
«гуснути»
густі́шати
«тс.»
гу́сто
густота́
густува́тий
густя́ж
«хащі»
гущ
«гуща»
гу́ща
«осад, поденки; хащі; [каша, пюре Ж]»
гу́щава
«густі хащі»
гуща́вина
гуща́вінь
«тс.»
гущавни́к
«густий чагарник»
гуща́к
гущвина
«тс.»
гущики́
«лісова хаща»
гущи́на́
«хаша; густота»
гу́щинь
«гущавина»
гущи́ня́
гущо́вина
гущя́
«тс.»
згу́слий
згу́ста
(присл.)
згу́сток
згу́щувати
згу́щувач
(тех.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гъст | болгарська |
| husty | верхньолужицька |
| γέμω «я повен» | грецька |
| густы́ | давньоруська |
| густый | давньоруська |
| guosts «велика кількість, стадо» | латиська |
| gùmt | латиська |
| gánstus «багатий» | литовська |
| gruñzti «стискати; ламати» | литовська |
| густ | македонська |
| gusty | нижньолужицька |
| gǫstă (с. р.) | полабська |
| gęsty | польська |
| *gǫzъ | праслов’янська |
| *gomola «брила, кулька» | праслов’янська |
| gǫstъ | праслов’янська |
| густо́й | російська |
| густ | сербохорватська |
| hustý | словацька |
| góst | словенська |
| гѫстъ | старослов’янська |
| гуза́ | українська |
| гомі́лка «круглий сир (з кмином)» | українська |
| hutný «масивний» | чеська |
| hustý | чеська |
| gánstus «багатий» | ? |
| значення «стиснутий,здавлений › › густий» | ? |
| gumstu «набухати» | ? |
| γόμος «тягар; корабельний вантаж» | ? |
| -to- (пор. з іншим ступенем вокалізму псл. *žęti, žьmǫ, укр. жа́ти, жму) | ? |
я́сла «годівниця для худоби; дошкільний заклад для найменших дітей» (мн.)
пов’язання слова безпосередньо з *ōd-, варіантом кореня *ēd- «їсти» (Machek ESJČ 223; Schuster-Šewc 432), непереконливе;
до словотвору пор. гу́сла, весло́, пря́сло, пере́ве́сло́ тощо;
споріднене з лит. ėˊdžios «ясла», ė˜desis «корм», гот. uzēta «тс.»;
псл. [jasla] (‹ *jěsla ‹ *ědsla), [jaslі] (‹ *jěslі ‹ *ědsli) «годівниця для худоби», що зводяться до іє. *ēd-, наявного у псл. ěsti, ědmь, укр. ї́сти;
р. я́сли «ясла», бр. я́слі «тс.», др. ясли «ясла (для годівлі худоби)», п. (обл.) jasła, ст. jasły «ясла (для годівлі худоби)», ч. jesle «ясла (годівниця); ясла (дитячі)», ст. jěsli «ясла (годівниця)», слц. jasle «ясла (для худоби); ясла (дитяча установа)», вл. jasla «загорода для овець», нл. jasła, [jasły] «ясла (для худоби)», болг. я́сли (мн.) (одн. жін. р. я́сла) «ясла (годівниця); ясла (дитячі); притулок, де виховують дітей-сиріт», м. jасли «ясла (для худоби); ясла (дитячі)», схв. jа̏сле, jа̏сли «ясла (для худоби)», слн. jásli, [jâsle, jâsla], стсл. асли «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
зая́сля
«ясла»
яселни́чий
«конюх»
я́се́льний
ясли́на
«ясла (годівниця)»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| я́слі «тс.» | білоруська |
| я́сли «ясла (годівниця); ясла (дитячі); притулок, де виховують дітей-сиріт» (мн.)(одн. жін. р. я́сла) | болгарська |
| jasla «загорода для овець» | верхньолужицька |
| uzēta «тс.» | готська |
| ясли «ясла (для годівлі худоби)» | давньоруська |
| *ōd- | індоєвропейська |
| *ēd- «їсти» | індоєвропейська |
| *ēd- | індоєвропейська |
| ėˊdžios «ясла» | литовська |
| ė˜desis «корм» | литовська |
| jасли «ясла (для худоби); ясла (дитячі)» | македонська |
| jasła | нижньолужицька |
| jasły «ясла (для худоби)» | нижньолужицька |
| jasła (обл.) | польська |
| jasły «ясла (для годівлі худоби)» (ст.) | польська |
| jasla (‹ *jěsla ‹ *ědsla) | праслов’янська |
| jaslі «годівниця для худоби» (‹ *jěslі ‹ *ědsli) | праслов’янська |
| ěsti | праслов’янська |
| ědmь | праслов’янська |
| *jěsla | праслов’янська |
| *ědsla | праслов’янська |
| *jěslі | праслов’янська |
| *ědsli | праслов’янська |
| я́сли «ясла» | російська |
| jа̏сли | сербо-церковнослов’янська |
| jа̏сле «ясла (для худоби)» | сербохорватська |
| jasle «ясла (для худоби); ясла (дитяча установа)» | словацька |
| jásli | словенська |
| jâsle | словенська |
| jâsla | словенська |
| асли «тс.» | старослов’янська |
| гу́сла | українська |
| весло́ | українська |
| пря́сло | українська |
| пере́ве́сло́ | українська |
| ї́сти | українська |
| jesle «ясла (годівниця); ясла (дитячі)» | чеська |
| jěsli «ясла (годівниця)» (ст.) | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України